Швидкість отримання інформації про нові випадки хвороб безпосередньо впливає на здатність системи охорони здоров’я реагувати на загрози. Саме тому розвиток цифрових інструментів у цій сфері розглядається як один із ключових напрямів зміцнення громадського здоров’я.
Епідеміологічний нагляд — це безперервний процес збору, аналізу та поширення даних про захворювання, фактори ризику та стан здоров’я населення. На основі цих даних фахівці оцінюють епідемічну ситуацію, прогнозують її розвиток і ухвалюють рішення щодо протиепідемічних заходів.
Одним із головних інструментів цифровізації епідеміологічного нагляду стала система ЕСЕН, розроблена Центром громадського здоров’я. Вона дозволяє значно пришвидшити обробку інформації та розширити можливості її аналізу.
У системі акумулюються дані про інфекційні та професійні захворювання, грип і ГРВІ, результати моніторингу довкілля, а також інформація щодо антибіотикорезистентності. Усі ці дані об’єднуються в єдину базу, яка синхронізується між закладами громадського здоров’я та оновлюється майже в режимі реального часу.
Окремим етапом розвитку стало впровадження модуля «Інфекційні хвороби»,
який забезпечує електронну реєстрацію випадків захворювань і формування стандартизованих даних для подальшого аналізу.
Система також інтегрується з іншими електронними ресурсами різних відомств, що дозволяє об’єднувати інформацію з різних джерел і отримувати більш повну картину епідемічної ситуації.
Практичне значення таких рішень особливо помітне під час локальних спалахів. Наприклад, оперативне внесення даних про випадки кору в навчальних закладах дає змогу швидше виявити осередок інфекції та вчасно запровадити обмежувальні заходи.
Зараз в системі ЕСЕН щоденно працюють понад 1000 користувачів, які вносять та оновлюють інформацію про випадки захворювань. Це дозволяє підтримувати актуальність даних і забезпечувати ухвалення управлінських рішень у сфері громадського здоров’я на основі актуальної інформації.
Читайте також
Чи зможе штучний інтелект передбачити наступну пандемію?
