Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) представили концепцію радикально нового пристрою — лазера, що випромінює не світло, а нейтрино.
Ці «частинки-привиди» майже не взаємодіють із матерією, що робить їхнє вивчення надзвичайно складним. Традиційно для отримання нейтрино використовують величезні ядерні реактори або прискорювачі частинок, проте нова розробка пропонує компактну систему, яка може поміститися навіть на лабораторному столі.
Читайте також:
Смерть чорної діри. Рекордна частка-привид може бути доказом вибуху, який передрікав Гокінг В основі концепціїлежить ідея використання бозе-ейнштейнівського конденсату. Вчені пропонують охолоджувати хмару радіоактивних атомів (наприклад, рубіду-83) до температур, нижчих за температуру міжзоряного простору. У такому екстремальному стані атоми починають поводитися як єдине ціле. Це дозволяє досягти ефекту надвипромінювання, коли радіоактивний розпад відбувається не випадково, а синхронно. Замість того, щоб розпадатися тижнями, атоми вивільняють інтенсивний, когерентний потік нейтрино за лічені хвилини.
Реалізація цієї ідеї відкриє безпрецедентні можливості для фундаментальної науки, зокрема для вивчення маси нейтрино та природи темної матерії. Окрім того, технологія має практичне значення: завдяки здатності нейтрино проходити крізь будь-які перешкоди, їх можна використовувати для прямого зв’язку через товщу Землі або з підводними човнами. Також процес дозволить ефективніше отримувати радіоактивні ізотопи для діагностики раку.
Попри теоретичну обґрунтованість, проект залишається складним викликом. Головною перешкодою є створення стійкого конденсату з радіоактивних елементів, що досі не було реалізовано на практиці. Проте фізики налаштовані оптимістично і вважають, що експериментальна демонстрація пристрою в малих масштабах — лише питання часу.
Читайте також:
Нейтринна діагностика. Вчені з Лос-Аламоса знайшли спосіб зазирнути всередину ядерної реакції
