Технології

Два роки після введення в експлуатацію: як перша ВЕС Закарпаття змінила громаду

Два роки тому на Закарпатті запрацювала Нижньоворітська ВЕС, започаткувавши новий етап розвитку вітроенергетики в регіоні.

Відтоді вітроелектростанція — перша ВЕС регіону — вже виробила майже 125 млн кВт·год електроенергії.

Видання «Економічна правда» пише про підсумки дворічної експлуатації, наголошуючи: паралельно з генерацією об'єкт, реалізований компанією-інвестором — УК «Вітряні парки України», став джерелом регулярних надходжень до місцевого бюджету. Лише з початку цього року Нижньоворітська громада отримала понад 17 млн грн, які спрямовує на соціальні та інфраструктурні потреби.

Вітропарк налічує 16 турбін українського виробництва — їх виготовило ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі». Сумарна потужність станції становить 80,8 МВт, чого достатньо для електропостачання понад 50 тисяч домогосподарств. Уся вироблена електроенергія надходить в енергосистему України, підсилює її та покриває потреби промислового потенціалу регіону і сусідніх областей.

"Уже понад два роки минуло відтоді, як перший вітряк був запущений в експлуатацію. Майже 125 млн кВт·год чистої зеленої енергії вироблено саме на цій станції.

Ця електроенергія використовується виключно в енергомережі України — на благо розвитку, зокрема зростаючого промислового потенціалу Закарпаття і сусідніх регіонів", — розповів генеральний директор УК "Вітряні парки України" Владислав Єременко

Компанія також відповідально ставиться до розвитку, рекультивації та благоустрою територій, на яких працює, підкреслює топ-менеджер. Після введення ВЕС в експлуатацію фахівці-екологи виконують повний комплекс необхідних досліджень і працюють над відновленням рослинного покриву навколо вітротурбін.

Станція розташована вздовж 8 кілометрів гірської місцевості, якою проходить туристичний маршрут на гору Пікуй. Для відвідувачів компанія облаштовує на території ВЕС зони відпочинку — ними зможуть користуватися і місцеві мешканці, і туристи.

"Багато місцевого населення, багато туристів заїжджають, доступ вільний, можуть зробити світлини, помилуватися краєвидами і водночас бачити, що вітроенергетика — це передусім екологічно чисте й безпечне виробництво електроенергії", — сказав Єременко.

На старті проєкту в громадськості виникали питання щодо можливих наслідків будівництва та роботи станції.

Сьогодні ВЕС стала частиною життя громади, а співпраця інвестора з місцевою владою вийшла за межі самої ВЕС й охоплює розвиток території загалом.

Які переваги для громади

Умови соціального партнерства між Нижньоворітською громадою та УК «Вітряні парки України» передбачають, що 3% коштів від продажу виробленої електроенергії надходять до місцевого бюджету. Від початку 2026 року за цією моделлю громада отримала понад 11 млн грн, а загалом — понад 19 млн грн.

Крім надходжень у межах моделі «3%», підприємства групи компаній сплачують ПДФО, земельний податок та орендну плату за землю за максимальною ставкою — 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Лише з початку цього року ці платежі перевищили 6 млн грн. Кошти спрямовують на інфраструктурні та соціальні проєкти, серед них — відновлення шкіл і ремонт доріг.

У Нижньоворітській громаді наголошують, що вітроелектростанція стала важливою підтримкою енергосистеми регіону та України і одним із рушіїв розвитку території: «Позитивні зміни ми бачимо вже сьогодні. У час, коли українська енергосистема щодня потерпає від російських атак, громада робить свій важливий внесок у забезпечення країни електроенергією».

Наразі громада спільно з компанією планує нові проєкти у вітроенергетиці та суміжних енергетичних напрямах для сталого розвитку Закарпаття.

школа, атака, Громада, Джерело

Читайте ще