Керована авіаційна бомба "Вирівнювач" завершила необхідні випробування, кодифікована для використання у Збройних силах і офіційно закуповується для потреб війська. Про це в розмові з DW повідомив Владислав Волошин, начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності Збройних сил України. За його словами, боєприпас уже надходить в окремі частини й підрозділи, а застосовує його українська авіація на окремих ділянках лінії бойового зіткнення.
"Вирівнювач" - розробка компанії DG Industry, учасниці кластера Brave1. Це модуль планування та корекції, який перетворює звичайну авіабомбу масою 250 кілограмів на високоточну зброю. Заявлена дальність - від 10 до 130 кілометрів, боєприпас призначений для ураження цілей в оперативній глибині. Офіційно про розробку стало відомо 18 травня 2026 року, коли тодішній міністр оборони Михайло Федоров повідомив про завершення випробувань, тоді ж міноборони закупило першу експериментальну партію.
Випробовується боєприпас із бойовою частиною масою 500 кгЗводити тему українських КАБів до одного виробу Волошин вважає некоректним.
"Це ж не одна наша бомба. Там близько десятка різних виробів є", - наголошує він. Усі вони перебувають на різних стадіях: одні проходять поглиблене тестування, інші - ширші випробування, пояснив Волошин.
Деякі розробники, за його словами, збільшують кількість зразків, які подають на випробування. Ідеться про модулі для авіабомб різних найменувань, а не лише для 250-кілограмової. Серед них - боєприпас із бойовою частиною масою 500 кілограмів, тобто вдвічі потужніший за той, що вже закуповується, повідомив Волошин.
Усі без винятку зразки - українського виробництва, наголосив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ. Головна причина, пояснює далі Волошин, економічна: вітчизняні розробки значно дешевші за іноземні аналоги, що дозволяє швидше нарощувати масштаби виробництва. Вартість "Вирівнювача" оцінюють приблизно втричі нижче, ніж американського комплекту JDAM-ER.
Досі Україна не мала чим відповісти на російський терор КАБамиАрмія РФ регулярно обстрілює керованими авіабомбами українські прифронтові міста. Україна довгий час не могла на це аналогічно відповісти.
Керована авіабомба залишається однією з найскладніших цілей для української оборони, і причина в самій схемі її застосування, пояснює Волошин. Літак набирає потрібну висоту й швидкість і здійснює скидання, перебуваючи поза зоною досяжності української протиповітряної оборони. Далі боєприпас розганяється й доводиться до цілі власними системами.
"КАБ - це доволі потужна і доволі грізна зброя. Після скидання він набирає високу швидкість, і дуже важко з ним боротися", - каже Волошин. Збивати такі боєприпаси українські сили можуть, але значно рідше, ніж безпілотники, констатує полковник. Засоби радіоелектронної боротьби, ефективні проти дронів, на керовану авіабомбу впливають слабко.
Саме тому, за його словами, російські війська застосовують КАБи там, де не можуть використати артилерію, - наприклад, на ділянках, де українські сили мають перевагу, або там, де активно працює українська РЕБ проти безпілотників. Інтенсивність російських ударів керованими авіабомбами останнім часом істотно зросла. "Середньодобова ефективність застосування КАБів ворогом у 2025 році була приблизно 180 одиниць,
а зараз вони вже досягли показника понад 300 одиниць на добу", - зазначає Волошин.
За його словами, загалом за 2025 рік, за наведеними ним даними, російські війська застосували трохи більше 60 тисяч авіабомб. Зростання помітне й на окремих напрямках, зокрема на південному, на початку літа фіксували до 100 скидань на добу, тепер - до 150.
Українська КАБ - ставка на точність, а не на кількістьУкраїнська відповідь, наголошує Волошин, будується за іншою логікою, ніж російська. "У нас основний напрямок - це влучність, точність застосування цього виду озброєння", - зауважує начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності.
Завдання, яке ставлять розробники, - досягти щонайменше паритету, а бажано й переваги. Удосконалюють не лише самі боєприпаси, а й платформи та системи запуску. Призначення таких засобів ураження Волошин окреслює як руйнування російських позицій та удари по комунікаційних об'єктах, зокрема мостах.
