Вчені з Австралії перетворили живого гігантського таргана на мініатюрного «парамедика». Комаху можна дистанційно направляти до цілі, а механізм, встановлений на її спині, здатний зробити ін’єкцію.
Розробники розраховують, що в майбутньому таких кіборгів можна буде відправляти під завали, у печери та інші місця, куди рятувальники не можуть швидко дістатися. Поки що технологію випробували лише в лабораторії: людям тарганів ніяких препаратів не вводили.
ДеталіДля експерименту використовували гігантських риючих тарганів Macropanesthia rhinoceros із Північного Квінсленда. Це природно великий вид: довжина тіла тварин становить близько 8–9 см.
На тарганів встановлювали електроди та керуючу електроніку. Слабка стимуляція чутливих органів дозволяє оператору керувати рухом комахи, використовуючи її власні ноги та здатність долати нерівності.
Одна версія кіборга несла камеру, інша — спеціально розроблений дистанційний ін’єктор. Після команди механізм висував голку та вводив рідину в ціль.
Сам ін'єктор випробували на матеріалах, що імітують людську шкіру, та на свинячій шкірі.
У комплексному тесті тарган мав пройти маршрут, наблизитися до мішені, правильно розташуватися та виконати ін’єкцію. Повне завдання було успішно виконано в 18 із 25 спроб — у 72% випадків.
Під час роботи з близької відстані, до 15 см від цілі, успішність самого уколу сягала 95%. Однак найчастіше надійніше було підвести комаху практично впритул до мішені.
Дослідники також продемонстрували взаємодію двох кіборгів: один ніс камеру та допомагав оператору бачити обстановку, другий — ін’єктор.
Чому це важливоТаргани здатні проникати у вузькі та заповнені уламками простори, де звичайному роботу важко рухатися. При цьому інженерам не потрібно створювати складні ноги, м’язи та систему утримання рівноваги — все це вже забезпечує тіло комахи.
Раніше тарганів-кіборгів здебільшого розглядали як мобільні камери та датчики для пошуку тих, хто вижив. Нова робота показує наступний можливий етап: такий кіборг може не тільки знайти людину, а й фізично доставити їй допомогу до прибуття рятувальників.
Поки що не йдеться про автономного «таргана-лікаря». Рішення про ін’єкцію приймає людина-оператор. Крім того, перед застосуванням на людях потрібно вирішити питання точності, стерильності, вибору ліків і дози, роботи крізь одяг та безпеки самого пацієнта.
Автори припускають, що в майбутньому можна використовувати групи спеціалізованих комах: одні нестимуть камери та датчики, інші — медичне обладнання. За оцінкою розробників, до реальних рятувальних операцій технологія може дійти протягом 5–10 років, якщо успішно пройде подальші випробування.
ДжерелоДослідження:«Paraborg: Paramedic Cyborg Insects for In Situ Emergency Drug-Delivery».
Автори: H. Nhan Le та співавтори, Університет Квінсленда та Університет Нового Південного Уельсу.
Журнал: Advanced Science, 2026.
