В анексованому Криму українські БпЛА збивають російські дрони-перехоплювачі – таких свідчень протягом останніх тижнів стає більше. Які безпілотники-перехоплювачі має Росія і наскільки масовим може бути їхнє застосування, з'ясовували Крим.Реалії.
Про застосування російською армією дронів-перехоплювачів для боротьби з українськими БпЛА у неділю повідомив український телеграм-канал «Крымский ветер»
«О 15.40 у Керчі над районом Аршинцеве був гучний вибух, збили дрон. За словами очевидців, БпЛА був збитий іншим дроном», – пише телеграм-канал із посиланням на інформацію від підписників.
Проросійські телеграм-канали з Криму у вересні кілька разів публікували повідомлення про російські дрони-перехоплювачі. Зокрема, «Инцидент Крым ДТП ЧП» згадував російський дрон «Сокол», публікуючи відповідні фотографії.
Російський сенатор і командир Центру спеціального призначення безпілотних систем «БАРС-Сармат» Дмитро Рогозін також регулярно публікує відео боротьби дронів-перехоплювачів з українськими БпЛА. 20 вересня він розмістив пост про такий поєдинок над морем біля Севастополя.
У своїх публікаціях Рогозін згадує дрони-перехоплювачі «Ласточка», «Пиранья», «Елка», «Рита-2», «Молния-ПВО», «Жмиль», легкий БпЛА-перехоплювач «Рита», який розвиває швидкість до 340 км/год. Пише він також про проведення випробування перехоплювача «Марфа», який «може пів години баражувати, чергуючи в зоні відповідальності, чекаючи на свою жертву, а потім наздогнати її на швидкості не менше ніж 350 км/год».
Сенатор стверджує, що є дрони-перехоплювачі ракетного, коптерного та літакового типу – повітряного, наземного та морського базування.
«Наші перехоплювачі здатні протистояти практично всій номенклатурі далекобійних БпЛА противника, за винятком реактивних», – стверджує Дмитро Рогозін.
Військовий розвиток «за Клаузевіцем»У трактаті про військове мистецтво «Про війну», над яким із 1816 року і до самої смерті працював прусський офіцер Карл фон Клаузевіц зазначається, що армія деградує у мирний час, коли зникає її головне середовище – реальна небезпека та практична боротьба.
«Ніколи не воюйте з одним противником занадто довго – він пристосується до вашої тактики»,
– писав фон Клаузевіц.
Два роки тому у росіян не було діючих дронів-перехоплювачів, тільки починалася розробка, зараз у них уже ціла лінійка таких БпЛА
Капітан 3-го рангу запасу
«Російська армія у цій війні не стоїть на місці, у сучасній дроновій війні вона також розвивається. Російські військові та представники військової промисловості вивчають український досвід і досвід країн НАТО у цьому питанні. У військову науку та військпром вливаються колосальні кошти після того, як Росія розв'язала війну проти України, і це дає результати. Два роки тому у росіян не було діючих дронів-перехоплювачів, тільки починалася розробка, зараз у них уже ціла лінійка таких БпЛА», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
Як зазначає фахівець, зенітні ракетні комплекси створювалися для ураження високошвидкісних пілотованих цілей – літаків, гелікоптерів, крилатих ракет. Вони добре дають собі раду з цілями на великих висотах і швидкостях. Проблема в тому, що малі БпЛА летять низько, повільно і у великих кількостях.
Радіолокаційні системи мають труднощі з їх виявленням на тлі підстилаючої поверхні. Для зенітних комплексів ціна кожного перехоплення у десятки та сотні разів перевищує вартість самого БпЛА-мішені.
«Збивати дрон ціною 1–5 тисяч доларів ракетою за 200–500 тисяч доларів – економічно безглуздо при масовому застосуванні. Крім того, ЗРК обмежені у кількості цілей, що обробляються одночасно. При ройових атаках, коли одночасно летить кілька десятків БпЛА, системи не встигають обробляти потік загроз. Мобільні вогневі групи також не завжди дають собі раду з подібними завданнями – іноді не встигають реагувати та прицільно стріляти, іноді цілі перебувають вище межі стрілецької зброї», – пояснює колишній військовий розвідник.
Перехоплювачі різного призначенняРосійські розробки дронів-перехоплювачів можна умовно розділити на кілька класів:
- FPV-платформи з управлінням за зображенням;
- багатороторні апарати з вертикальним зльотом;
- швидкісні перехоплювачі літакового типу;
- гібридні конструкції;
- кінетичні апарати прямого контакту;
- системи із сітковим захопленням;
- поворотні (поворотні) перехоплювачі;
- комплекси з дронопортом або транспортно-пусковим контейнером;
- апарати з автоматизованим супроводом після отримання цілевказання.
Наприклад, апарат буває гібридним за аеродинамічною схемою, кінетичним за способом впливу та контейнерним за способом базування.
Так, наприклад, російський дрон-перехоплювач «Елка» не використовує бойову частину. Ураження відбувається за рахунок кінетичного удару на високій швидкості.
Російський дрон-перехоплювач «Елка»Комплекс призначений для боротьби з різними типами цілей, серед яких FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, ударні БпЛА літакового типу, важкі гексакоптери типу «Баба-яга». За даними з відкритих джерел, швидкість «Елки» становить до 230 км/год, дальність перехоплення – до 4 км, а маса – близько 1,3 кг. Швидкопідйомність перехоплювача – до 40 м/с, допустима швидкість цілі – до 110 км/год, дальність захоплення цілі розміром 100 см – до 1 км.
У комплексу відсутній канал управління, завдяки чому він стійкий до засобів радіоелектронної боротьби. Можливе встановлення бойової частини до 360 грамів.
«Ера повітроплавання» для українських дронів: що відомо про новий спосіб атак по Криму
«Ласточка» або «Ласточка-М» – це російський легкий безпілотний літальний апарат літакового типу,
який використовується як розвідувально-ударний комплекс, а також адаптується у ролі дрона-перехоплювача.
Російський дрон-перехоплювач «Ласточка-М» на пусковій катапультіЗапускається за допомогою катапульти, має масу близько 4 кг, злітна вага модифікацій може досягати 7,5 кг. Радіус дії становить до 25 км, а час польоту – 1,5–3 години (залежно від навантаження). «Ласточка» споряджається малокаліберними адаптованими боєприпасами – осколковими, кумулятивними, термобаричними гранатами.
Російський дрон-перехоплювач «Молния-ПВО» – це спеціалізована модифікація безпілотника літакового типу «Молния», призначена для знищення великих українських ударних БпЛА, таких як «Лютий». Апарат наближається до цілі на дистанцію 2–3 метри і уражає її за допомогою спеціально розробленої бойової частини. Ціль уражає не сам дрон, а хмара осколків після вибуху. Стандартна дальність польоту «Молнии-ПВО» становить близько 15 км, швидкість – близько 120 км/год, при пікіруванні на ціль – до 300 км/год.
Російські дрони-перехоплювачі ROI-F1 літакового типуНа початку вересня російські ЗМІ повідомляли,
що новий зенітний дрон-перехоплювач ROI-F1 літакового типу почала використовувати російська армія. ROI-F1 створений на базі китайського дрона ZOHD Talon GT Rebel.
«Дрон з управлінням від оператора успішно використовується для перехоплення БпЛА, у тому числі проти дронів «Хорнет», – повідомляють російські ЗМІ.
Перехоплювач ROI-F1 оснащується бойовою частиною вагою 0,8 кг, його корпус виготовлений із пінопласту і випускається у двох версіях, що відрізняються швидкісними характеристиками. Стандартна модифікація дрона розвиває швидкість до 140 км/год. У модернізованій версії за рахунок встановлення нового двигуна та зміненого обтічника максимальна швидкість становить близько 200 км/год.
Російський дрон-перехоплювач «Кречет» літакового типу10 вересня російські ЗМІ повідомили про створення антидрона літакового типу «Кречет»
«Уперше представлено найшвидший у Росії антидрон літакового типу «Кречет» на двох електромоторах зі швидкістю до 450 кілометрів на годину. Запускається з катапульти, має підвищену маневреність за рахунок зворотної стрілоподібності крила, і за рахунок цього фактора зменшено його розмір»,
– повідомив генеральний директор науково-виробничого центру «Ушкуйник».
Можна не сумніватися, скоро застосування перехоплювачів зростатиме – у цьому відношенні Росія йде шляхом України
Капітан 3-го рангу запасу
Він пояснив, що така швидкість потрібна для перехоплення БпЛА противника «навздогін». Як зазначив Чадаєв, зворотна стрілоподібність крила дає «Кречету» більшу маневреність, особливо на малих швидкостях. Дрон-перехоплювач має масу 2,85 кг і може перебувати у повітрі 20 хвилин, максимальна дальність польоту з типовим корисним навантаженням – 120 км.
«Поки немає відомостей про масове застосування дронів-перехоплювачів у Криму, частіше використовують стрілецьку зброю мобільних вогневих груп і ЗРПК «Панцирь-С1». Можливо, питання у навчанні операторів роботі з такими антидронами. Однак можна не сумніватися, скоро застосування перехоплювачів зростатиме – у цьому відношенні Росія йде шляхом України. Тому слід чекати появи нових українських БпЛА, здатних долати таку смугу оборони», – зазначає офіцер запасу ЗСУ, колишній розвідник.
Росія побудувала в Криму базу для морських дронів. Що про це відомо та які БЕК є на озброєнні ВМФ РФ
Сергій Коваль – псевдонім фрілансера RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
