Вітчизняна приватна компанія Fire Point підходить до завершального етапу розробки власної балістичної зброї, здатної вражати цілі на відстані до 850 кілометрів За словами генеральної та технічної директорки (CEO та CTO) підприємства Ірини Терех команда рухається випереджальними темпами, адже над проєктами працюють менше двох років. Для порівняння, у світовій практиці аналогічні розробки зазвичай займають щонайменше 15 років.
На якому етапі перебувають випробування ракет FP-7 та FP-9 та коли вони реально можуть надійти на озброєння ЗСУ — у матеріалі «Комерсант Український»
Балістичний стрибок: FP-7 та FP-9 на фінішній прямійУкраїнська оборонна компанія Fire Point одночасно працює над створенням двох балістичних ракет різної дальності.
Перший зразок — це коротка балістична ракета FP-7, яка має дальність польоту до 300 кілометрів. Цей виріб, якщо вірити інформації компанії, уже пройшов основні етапи розробки, фактично готовий до застосування та перебуває наразі на стадії кодифікації.
Паралельно фахівці завершують роботу над другою, значно потужнішою ракетою FP-9,
дальність якої сягає 850 кілометрів. Саме вона здатна дістати до ключових військових та індустріальних об’єктів у глибині території РФ, включно зі столицею агресора.
«Довга — на 850 кілометрів. Також можна сказати, що на завершальній стадії», — зауважила керівниця Fire Point Ірина Терех.
Втім, очільниця підприємства одразу уточнила, що шлях від креслень до реальних пусків вимагає обов’язкової практичної перевірки всіх систем.
«Але завершальна стадія — це ще серія випробувань. Ми плануємо це зробити до кінця осені. Саме довгу балістику, яка має дістати до Москви», — наголосила Терех.
Терех окремо підкреслила, що компанія-виробник лише створює технології, тоді як пріоритетність, тактику та безпосередні цілі для застосування балістичної зброї завжди обирають Збройні Сили України.
Дефіцит коштів та затримки виплат: чому гальмують «Фламінго» та ракетиПоки розробники готують нову балістику до випробувань, у медійному та військовому просторі виникають запитання щодо інтенсивності застосування вже наявного далекобійного озброєння. Зокрема, йдеться про важкі ракети та безпілотники типу «Фламінго», які здатні нести до тонни вибухівки.
Попри успішні удари по ворожих об’єктах на кшталт Азовського оптико-механічного заводу чи підприємства «Вороніж Каучук», масованих нальотів подібної зброї наразі не спостерігається.
Експерт з авіації Костянтин Криволап пояснює, що ключова причина полягає в гострому фінансовому дефіциті, з яким зіткнувся український оборонний сектор.
«У нас зараз відчутний дефіцит грошей — і у військових програмах, і в соціальних. Міноборони вже затримує платежі виробникам дронів», — застерігає Криволап.
За його словами, вітчизняні підприємства мають потужний потенціал і прагнуть працювати на повну силу, проте відсутність вчасного фінансування зв’язує їм руки.
«Виробники кричать: “Ми хочемо виробляти, ми хочемо забезпечувати нашу армію, наш фронт!”. Але у нас не вистачає грошей, щоб це робити», — наголосив Криволап.
Аналітик підкреслює, що подібні затримки загрожують небезпечними наслідками для всієї системи оборони, адже невиконання зобов’язань перед підприємствами запускає руйнівну ланцюгову реакцію.
«Це може потягнути за собою цілий ланцюг платежів, а потім може статися так,
що система почне буксувати з зрозумілих причин», — відзначив Криволап.
Головну відповідальність за фінансову кризу в оборонці Криволап покладає на політичне керівництво та народних депутатів, які зволікають із ухваленням необхідних законодавчих рішень та перерозподілом бюджетних коштів.
«На мою думку, це пов’язано першочергово з діяльністю нашої Верховної Ради, яка не хоче ухвалювати відповідні закони. Вони приємні чи неприємні, але це треба робити», — обурюється експерт.
Криволав переконаний, що в умовах війни парламент має працювати максимально оперативно, відклавши всі політичні суперечки та другорядні справи на потім.
«Їх потрібно посадити в одну кімнату, закрити і не годувати, поки вони не приймуть закони. Як ми обирали Папу Римського, пам’ятаєте? Поки білий дим не піде з Верховної Ради — ніхто не розійдеться. Вони дограються, бо ситуація зараз жахлива», — підкреслив Криволап.
Повітряні бар’єри та економія ресурсівОкрім фінансових труднощів, на інтенсивність застосування важких ракет впливає і фактор протидії з боку російської системи ППО та винищувальної авіації.
Росіяни навчилися ефективно виявляти українські крилаті засоби ураження, які не володіють повноцінними стелс-технологіями.
“Для перехоплення українських ракет ворог застосовує складну комбіновану схему. Вона базується на чергуванні літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які, хоч і залишилися у незначній кількості (близько 3–4 одиниць), все ще здатні помічати цілі рівня ракети «Фламінго» на відстані 150–200 кілометрів”, – Костянтин Криволап.
Отримавши цілевказання, росіяни піднімають у повітря чергові винищувачі. Якщо на початку повномасштабного вторгнення для перехоплення залучалися високошвидкісні МіГ-31БМ, здатні розганятися до 2,5 Маха, то зараз основне навантаження лягло на більш сучасні Су-35 та Су-30, загальна кількість яких у РФ становить близько 200 одиниць. З огляду на це, українське військове командування змушене діяти максимально раціонально, накопичуючи ракети для комбінованих атак та витрачаючи їх вкрай ощадливо.
Дрони-перехоплювачі та проблема малогабаритних двигунівПаралельно з ракетною програмою Україна шукає рішення для відбиття масованих атак ворожих БПЛА.
Керівник ОП Кирило Буданов раніше заявив, що Україна почне масово застосовувати дрони-перехоплювачі протягом кількох місяців, а їхні прототипи вже успішно тестуються в бойових умовах.
Проте Костянтин Криволап закликає не очікувати миттєвих результатів адже розгортання такої системи вимагає колосальних ресурсів та часу.
“Якщо росіяни запускають тисячі «Шахедів» на місяць, Україні знадобиться вдвічі або втричі більше дронів-перехоплювачів, адже на знищення однієї цілі зазвичай витрачається щонайменше два борти. Виготовити та оперативно поставити у військо близько 10 тисяч таких дронів за кілька місяців — надскладне завдання”, – каже Криволап
Крім того, для ефективної роботи перехоплювачів потрібні не лише самі борти та навчені оператори, а й розгалужена система детекції, автоматизоване цілевказання та чітка логістика.
Найважливішим технологічним вузлом у цій гонці озброєнь залишаються малогабаритні газотурбінні двигуни, які необхідні як для дронів-перехоплювачів, так і для вітчизняних крилатих ракет.
Експерт відзначив, що на найвищому державному рівні вже є розуміння цієї проблеми.
«25-го була Ставка. Одне з головних рішень — це те, що прийнято необхідні рішення щодо створення власного виробництва газотурбінних пілонів малої потужності для різних видів: і для перехоплення, і для наших ракет», — повідомив Криволап.
Наразі основними постачальниками таких силових установок для України залишаються партнери з Чехії та Великої Британії. Проте закордонних постачань категорично не вистачає для покриття зростаючих потреб фронту.
Водночас авіаційний експерт переконаний, що Україна має всі необхідні передумови для швидкого розгортання власного серійного виготовлення таких двигунів.
«Я думаю, що у нас інженерні здатності та технологічні можливості дуже великі. Ми все ж країна, яка весь цей час — з моменту появи конструкторського бюро Івченко, з моменту появи підприємства, яке зараз називається “Мотор Січ”, — займалася виробництвом цих двигунів», — нагадав Криволап
Сучасні технології дозволяють суттєво спростити та прискорити процес виготовлення силових установок для одноразових або короткоживучих безпілотних апаратів.
«Зараз є нові технології, коли за допомогою практичного 3D-друку можна запустити велику кількість таких виробів. І нам вже не треба ресурс двигуна на 100 років. Нам треба ресурс на 20 хвилин, 10 хвилин, або для крилатої ракети — 3–4 години, більше не треба», — пояснив Криволап.
Хоча український оборонно-промисловий комплекс володіє необхідним науковим та технічним потенціалом для створення як далекобійної балістики, так і ефективних систем протиповітряного перехоплення. Проте вирішальним фактором для досягнення стратегічного паритету залишається політична воля, вчасне бюджетне фінансування та оперативне усунення бюрократичних перепон.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
