Сполучені Штати, Китай та Європейський Союз обирають різні підходи до регулювання штучного інтелекту на тлі дедалі гучніших закликів у всьому світі стримати розвиток найпотужніших систем штучного інтелекту.
Ось як вони це роблять:
США
Майже через два роки після початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп сформував свою політику щодо штучного інтелекту переважно на добровільних зобов’язаннях технологічних компаній та указах президента, спрямованих підтримати стрімкий розвиток у сфері штучного інтелекту, який є рушійною силою економіки США.
У перший день свого повернення на посаду Трамп скасував указ свого попередника Джо Байдена від 2023 року, який зобов’язував розробників найпотужніших систем штучного інтелекту передавати уряду результати тестів на безпеку.
У липні 2025 року Білий дім оприлюднив «План дій щодо штучного інтелекту», який містить понад 90 заходів для прискорення розвитку технології.
Супровідний указ під назвою «Запобігання впровадженню «прогресивного» штучного інтелекту у федеральному уряді» зобов’язує федеральні відомства закуповувати лише ті моделі ШІ,
які вважаються ідеологічно нейтральними.
Конгрес, розколотий політичними суперечностями та під сильним впливом технологічних корпорацій, досі не ухвалив федерального закону про штучний інтелект. Парламент не працюватиме до завершення проміжних виборів.
Трамп виступає за блокування законів про штучного інтелекту, які ухвалюють окремі штати, однак Конгрес неодноразово відмовлявся скасовувати їх, і закони штатів поступово набувають чинності по всій країні.
Цього року після появи моделей штучного інтелекту, здатних здійснювати потужні кібератаки, увага змістилася на питання безпеки. У червні було видано розпорядження, яким було запроваджено добровільну систему, за якою розробники повинні надавати уряду до 30 днів завчасного доступу до своїх найпотужніших моделей.
На тлі зростання занепокоєння серед виборців керівники провідних американських компаній у сфері штучного інтелекту 29 вересня підписали в Білому домі угоду, в якій зобов’язалися проводити незалежні аудити та забезпечувати контроль на рівні рад директорів за найсучаснішими моделями.
Угода не передбачає жодних санкцій для компаній,
які не виконуватимуть узятих на себе зобов’язань, хоча Трамп назвав її «морально зобов’язуючою».
Того ж дня Трамп розпорядився, щоб федеральні відомства замінили термін «штучний інтелект» на «суперінтелект» в офіційних документах і комунікаціях.
Китай
У Китаї вже існує комплексна система правил щодо використання штучного інтелекту, яка постійно розвивається та регулює використання штучного інтелекту, зокрема дітьми.
У липні набули чинності правила щодо ШІ-компаньйонів, покликані обмежити емоційну залежність користувачів. Вони також забороняють створювати цифрові копії реальних людей без їхньої згоди.
Президент Китаю Сі Цзіньпін цього літа заявив, що штучний інтелект має «завжди залишатися під контролем людини», і закликав до посилення «законодавства та нормативно-правових актів, технологічного моніторингу, систем раннього попередження та реагування на надзвичайні ситуації».
Прем’єр-міністр Лі Цян також попередив, що світ ризикує «втратити контроль» над передовими технологіями, зокрема ШІ, якщо уряди занадто повільно вводитимуть відповідні регуляторні заходи.
Водночас «загальна пауза або навмисне уповільнення розвитку штучного інтелекту залишається поза межами основного напряму китайської політики»,
- зазначили у вересні аналітики Oxford China Policy Lab.
За їхніми словами, дехто в Китаї вважає заклики сповільнити розвиток технології необґрунтованими, «особливо з огляду на їхнє переконання, що такі заходи США, як експортний контроль, вже роками стримують розвиток штучного інтелекту в Китаї».
Китай цензурує та контролює контент, створений штучним інтелектом, так само, як і іншу інформацію в інтернеті. Минулого місяця глава китайської розвідки попередив, що штучний інтелект може становити загрозу національній безпеці.
«Ворожі сили» зловживають генеративним штучним інтелектом, щоб «фабрикувати політичні чутки та поширювати шкідливу інформацію», - заявив міністр державної безпеки КНР Чень Ісінь.
Європа
Європейський Союз поспішив ухвалити Закон про штучний інтелект (AI Act) у 2024 році. У Брюсселі називають його найповнішим у світі комплексом правил щодо цієї технології.
Однак європейські компанії, побоюючись, що нові правила можуть загальмувати інновації в умовах конкуренції з американськими та китайськими гігантами, згодом домоглися відтермінування запровадження введення правил,
що стосуються систем високого ризику.
На тлі зростаючих глобальних закликів посилити контроль над штучним інтелектом президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого місяця заявила, що європейські правила ставлять «Європу в позицію, яка дозволяє формувати глобальні зусилля» у цій сфері.
Вона також повідомила, що запросить провідні лабораторії, які розробляють найсучасніші моделі штучного інтелекту, «для обговорення того, як ми можемо підтримати нинішні зусилля галузі щодо визначення темпів розвитку передових технологій».
Європейські компанії обережніше ставляться до ідеї уповільнення розвитку штучного інтелекту, побоюючись, що це може бути спробою американських технологічних гігантів закріпити своє домінування.
ЄС має й інші інструменти регулювання штучного інтелекту.
У серпні ChatGPT став першим чат-ботом на базі штучного інтелекту, який внесли до списку цифрових сервісів ЄС, що підлягають посиленому правовому контролю відповідно до європейських правил щодо онлайн-контенту.
Минулого місяця Брюссель також запропонував зобов’язати компанії забезпечувати безпеку ШІ-компаньйонів і чат-ботів до того, як ними почнуть користуватися діти.
Чат-боти на базі штучного інтелекту не повинні «імітувати міжособистісні стосунки у спосіб, що створює емоційну залежність», - заявили в ЄС після низки випадків самогубств у всьому світі, які пов’язували із взаємодією дітей із такими цифровими помічниками.
