Під час повітряних тривог навігаційні системи в Україні "блукають" і можуть показувати, що їхні власники перебувають, наприклад, не в українській столиці, а в Перу. Як це пов'язано із системою радіоелектронної боротьби, яка захищає цивільні об'єкти, як вона вбудована в українську ППО і на що здатна – у матеріалі "ГОРДОН".
Жарти про столицю Перу – місто-побратим Києва, – куди навігаційні системи "переносять" українців під час повітряних тривог, популярні і зрозумілі кожному. Особливо водіям, які заїжджають у місто вперше і сподіваються на GPS – але оголошують тривогу, і навігатор відмовляється працювати коректно. Такий ефект – відгук бою на невидимому полі битви – електронному.
Якщо GPS показує, що ви не в Києві, а в Лімі – це, як писала The Wall Street Journal, є візитівкою елітного українського підрозділу радіоелектронної боротьби "Нічний дозор", який працює із системою РЕБ стратегічного рівня Lima. На сайті компанії-виробника Cascade Systems указано, що Lima – єдина система РЕБ, яка пройшла міжвідомчі випробування й довела ефективність у бою проти цілей із 12/16-канальними антенами CRPA (призначені для захисту супутникової навігації).
Дальність її дії безпрецедентна і сягає 370 км, кажуть розробники.
Lima генерує потужні поля перешкод, які порушують супутникову навігацію, писало Politico у травні 2026-го. Військові "Нічного дозору" розповідали виданню: якщо супутникові сигнали блокуються, російська зброя далекого радіуса дії може продовжувати політ, використовуючи інерціальні навігаційні системи, але її точність може відхилятися приблизно на 2 км на кожні 100 пройдених кілометрів, а це означає, що вона з меншою ймовірністю уразить цілі.
Коли увімкнено Lima, відхилення ракет іще значніші, сказав виданню розробник системи з позивним Алхімік, командир "Нічного дозору". "Окрім простого придушення навігації ми використовуємо підміну координат та заміну координат на кілька кілометрів. Ми можемо зробити так, щоб їхні ракети падали в поля, а не вражали цілі", – пояснив він. За словами розробників, під час деяких минулих атак зброю, яка атакувала Україну, збили з курсу, "змусивши думати", що вона опинилася в Перу.
Згідно з даними на сайті виробника, Lima може придушувати цілі, надсилати їм хибні координати,
а також застосовує ще один вид протидії – "кіберперехоплення", за допомогою якого знешкоджують балістичні ракети. Зі статті WSJ випливає, що йдеться про спуфінг. На відео, яке оприлюднила компанія, показано саме таке знешкодження "Кинджала" – гіперзвукової ракети, яку нелегітимний президент РФ Володимир Путін колись називав непереможною. WSJ уточнила, що вперше "Нічному дозору" вдалося перехопити "Кинджал" у листопаді минулого року: Lima спрямувала на ракету хибний навігаційний сигнал, змусивши змінити курс і розвалитися під тиском власної швидкості.
"Це не збіг і не дефект програмного забезпечення. [...] Замість хаотичних координат користувачі отримували однакову "кінцеву адресу", через що інтернет швидко заповнили жарти, меми й десятки історій про несподівані "подорожі" до Південної Америки. Утім, за цією кумедною деталлю стоїть цілком прагматична мета. Підміна навігаційних координат є одним з елементів сучасної радіоелектронної боротьби, яка ускладнює роботу засобів високоточного ураження противника", – пояснював у липні цього року Юрій Світлик, який веде на сайті "Цензор.
НЕТ" блог про військові технології.
Успіх Росії у пробиванні протиповітряної оборони Києва балістичними ракетами цьогоріч демонструє, що засоби радіоелектронної боротьби не є ідеальним замінником перехоплювачів Patriot, констатує WSJ. Politico пише, що покладатися на саму систему РЕБ ризиковано. Начальник управління радіоелектронної боротьби командування Сухопутних військ ЗСУ Максим Скорецький сказав виданню, що кінетичні засоби знешкодження ракет і дронів – перехоплювачі – знищують ворожі цілі в повітрі, і уламки, що падають, завдають шкоди, але не такої, як неушкоджений, хоча і збитий із курсу боєприпас.
"Однак чи вразять російські балістичні ракети бажану ціль, коли буде увімкнено Lima? Я б сказав, що це навряд чи", – додав він. На думку Алхіміка, коли буде створено досить широку зону, захищену системою, ракета не зможе вдарити по місту, її "відправлять у відкрите поле".
За словами Скорецького, інтеграція Lima в систему ППО створює додатковий рубіж протиповітряної оборони. "Це дозволяє системі знешкоджувати дрони та ракети, які вже подолали зовнішнє кільце перехоплення.
Таким чином, створюється багатошарова – ешелонована – оборона. Така взаємодія суттєво підвищує відсоток засобів нападу ворога, що не досягають цілі під час атак", – пояснив він.
Електронна війна – це нескінченна битва сигналів та математики, пояснює Politico. Щоразу, коли Україна розробляє сильнішу систему, Росія адаптує свою зброю й антени, щоб протистояти їй, зокрема оновлюючи навігаційні системи, щоб безпілотники і ракети могли підтримувати стабільний супутниковий зв'язок навіть під час радіоелектронної атаки. 2025 року військові РФ почали застосовувати блок протидії системам РЕБ "Комета", і українські системи радіоелектронної боротьби, які були на той момент, зокрема й Lima, стали неефективними. І тоді, за словами Алхіміка, розробники української системи РЕБ жили у лабораторії, намагаючись знайти протидію російському рішенню. За три місяці зʼявилася Lima Quant, яка вміє заплутувати "Комету".
Ще однією проблемою стало використання у дронах компонентів китайського виробництва – антен із контрольованою діаграмою приймання, які можуть виявляти, звідки надходять сигнали перешкод,
і за частки секунди використовувати складні алгоритми, щоб ухилитися від них. Lima Quant стала відповіддю і на це, однак росіяни подвоїли кількість антен спочатку із чотирьох до восьми, потім до 16 і до 32, постійно реагуючи на оновлення української системи РЕБ.
"Ми постійно змінюємо систему Lima на основі характеристик російської зброї, аналізуємо влучання та надаємо рекомендації Генеральному штабу щодо того, куди і як її розмістити, – сказав Алхімік. – Війна постійно розвивається".
Як це працює?Світлик розповів: є два основні види роботи засобів РЕБ – джамінг (найпростіший) і спуфінг (складний). У першому випадку антена засобу РЕБ глушить сигнал від супутника потужним радіошумом, а у другому – підмінює координати.
"Джамінг можна порівняти із ситуацією, коли в кімнаті одночасно починають голосно говорити десятки людей. Корисний сигнал просто губиться в суцільному шумі. Приймач більше не може "почути" супутники, втрачає синхронізацію й повідомляє про відсутність навігації. Саме тому під час джамінгу автомобільний навігатор перестає визначати місцеположення,
а дрон або ракета змушені переходити на резервні алгоритми польоту", – пояснював він.
Однак сучасну високоточну зброю давно проєктують з урахуванням того, що GPS можуть заглушити. Втрата цього сигналу для неї не означає повної втрати керування, адже більшість таких боєприпасів може орієнтуватися за інерціальною системою навігації і використовувати додаткові способи корекції маршруту, пише експерт.
Для такої зброї й потрібна складніша протидія – спуфінг.
"Його завдання полягає не в тому, щоб позбавити ціль навігації, а навпаки – змусити її довіряти неправдивій інформації. Приймач продовжує бачити супутники, отримує координати й навіть не підозрює, що вони штучно сформовані. Для електроніки все виглядає абсолютно нормально, хоча реальне місцеположення вже давно не збігається з тим, що обчислює навігаційний модуль. Саме ця різниця робить спуфінг набагато небезпечнішим для високоточного озброєння. Якщо джамінг лише позбавляє систему одного із джерел даних, то спуфінг фактично підміняє саму реальність. Бортовий комп'ютер продовжує виконувати програму польоту, але всі його розрахунки базуються на хибних координатах. У результаті ракета може навіть не зрозуміти, що відхилилася від маршруту, доки не стане запізно", – розповів Світлик.
