У жовтні українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого безпосередньо з лінії фронту за допомогою важкого гексакоптера. Про цю операцію стало відомо сьогодні.
Евакуація стала необхідною після того, як військовослужбовець 30-ї ОМБР отримав поранення на позиції, а висока активність російських дронів і замінована місцевість не дозволяли використати традиційні способи евакуації. Для порятунку бійця залучили важкий гексакоптер. Оператор «Чорний» відповідав за безпосереднє виконання польоту та евакуацію пораненого. Перед операцією військові провели випробування, відпрацювали систему кріплення та заходи прикриття. Про те, як проходила історична евакуація, як працює такий дрон і з якими ризиками зіткнувся екіпаж, «Чорний» розповів в ефірі Армія FM.
— Ви керували дроном під час евакуації пораненого бійця з поля бою. Розкажіть про свою роль у цій операції.
— Моя роль полягала в тому, щоб передати Костянтину інструкцію, як поводитися під час евакуації та як правильно закріпитися на дроні, щоб під час польоту не виникало проблем і ми не витрачали зайвий час.
Ну і, власне, провести саму евакуацію.
— Ви стежите за реакцією в інформаційному просторі України після цієї операції?
— Стежу за новинами. Друзі, знайомі та родичі пишуть, цікавляться.
Як почуваєтеся після того, як стали відомим на всю країну, хоча ваше ім’я та прізвище широкому загалу невідомі?
— Радість є. Головне, що місія, яку ми планували, пройшла успішно, людина вже в безпеці й отримує медичну допомогу. А все інше — це наша робота.
— Який дрон використовували для цієї евакуації? Які його характеристики можна озвучити?
— Дрон має назву «Аюдаг». Він здатен піднімати до 130 кілограмів вантажу та працювати на відстані до 20–25 кілометрів.
— Для яких завдань цей дрон переважно застосовується?
— Загалом він призначений для логістики — щоб забезпечувати позиції вантажем, який має надмірну вагу.
— Як ви відреагували, коли вам повідомили, що саме вам доведеться виконувати цю місію? Чи усвідомлювали ризики?
— Відреагував позитивно, тому що знав: ми нарешті будемо забирати нашу людину. Сумнівів не було, оскільки операція була дуже добре спланована, до неї залучили багато людей.
Перед цим були пробні вильоти на ту саму відстань із такою самою вагою.
— Наскільки складною була система кріплення пораненого під час польоту? Як він фіксувався на дроні?
— На дроні була встановлена лебідка, а Костянтину дроном доставили спеціальне екіпірування. Воно більше схоже на альпіністське спорядження. За допомогою карабінів він кріпив себе до лебідки, яка була на борту.
— Якою була загроза з боку російських військ, адже такий великий дрон є помітною ціллю?
— Небезпека була великою, але були вжиті захисні заходи у вигляді супроводу дронами, зокрема великими бомберами «Вампір». Проводилася розвідка. Повітряна обстановка контролювалася до самої операції та під час її проведення.
— Як зараз почувається ваш побратим, якого евакуювали?
— Почувається добре, проходить лікування. Думаю, найближчим часом йому зроблять протезування і все в нього буде чудово.
— Чи вдосконалювали цей гексокоптер спеціально для виконання подібних завдань?
— Можна сказати, що були доробки. Але про них не можна говорити.
— Чи можуть такі технології суттєво змінити характер війни та роль безпілотних систем на фронті?
— Я вам скажу так: у наш час до цього все йшло. Тобто чекаємо на сюрпризи. Буде весело. Я сподіваюся, що ці борти візьмуть у розробку, і евакуація стане трохи легшою.
— Скільки часу ви навчалися керувати такими дронами?
— На самому «Heavy Shot» я працюю більше ніж пів року.
— А скільки тривало навчання безпосередньо роботі з «Аюдагом»?
— Точно за часом вам не зможу відповісти. Навчання було, проводили пробні вильоти.
— Тобто підготовці операторів таких складних бортів приділяють достатньо часу?
— Так, звісно.
Чи обіцяло командування якісь бонуси за таку операцію?
— Поки що не знаю, усе на розгляді. Поки є робота — працюємо.
