Український адвокат і California Foreign Legal Consultant Дмитро Люшенко в Каліфорнії досліджує, як юридичне право на цифровий актив перетворити на реальний і безпечний доступ для спадкоємця.
Право є, доступу немає
Цифрові активи створюють для спадкового права нетипову проблему: особа може мати законне право на майно, але не мати технічної можливості ним скористатися. Криптовалюта може зберігатися у self-custody wallet контроль над яким залежить від private key або seed phrase Інший актив може перебувати на платформі, що вимагає окремої перевірки спадкоємця чи представника спадщини.
Саме розрив між legal ownership і technical control став одним із центральних напрямів досліджень Д.Люшенка — українського адвоката, California Foreign Legal Consultant та представника Національної асоціації адвокатів України у США. Працюючи в Сакраменто, він зосередився на цифровій спадщині, LegalTech, Web3, транскордонному регулюванні та правових механізмах передачі цифрових активів після смерті або втрати дієздатності власника.
Від колізійного права до Web3
Системно досліджувати цю проблематику Д.
Люшенко почав ще в Україні. В роботах 2023—2025 років він разом зі співавторами аналізував спадкування цифрових активів у США та Україні, правовий режим цифрових гаманців, blockchain-моделі спадкування, інформаційні системи управління digital heritage, digital vaults, self-sovereign identity та міжнародну уніфікацію стандартів цифрової спадщини.
Окрема складність виникає у транскордонних справах. Власник може проживати у США, спадкоємець — в Україні, платформа бути зареєстрована в іншій державі, а актив існувати у децентралізованій мережі. Тоді традиційне питання «де знаходиться майно?» перестає мати очевидну відповідь.
Науковий профіль і перелік публікацій Д.Люшенка доступні у Google Scholar. Його роботи охоплюють не лише спадкове право, а й токенізацію реального сектору, криптоактивні ринки та технологічну інфраструктуру Web3
Digital vault як юридична інфраструктура
Після переїзду до Каліфорнії дослідження отримали технологічне продовження. Д.Люшенко працював над концепціями захищених digital vaults — систем, де цифрові активи можуть зберігатися з визначеними правилами доступу та подальшої передачі уповноваженим особам.
Він також є співвинахідником американської розробки «Web3 Based Encrypted Digital Life Safe with Automated Inheritance Mechanisms», щодо якої у США було подано provisional patent application Ідея полягає не у простому зберіганні пароля чи ключа, а у поєднанні юридично визначених повноважень із технологічним механізмом передачі контролю.
Для спадкоємця це принципова різниця. Свідоцтво, судове рішення чи інший документ можуть підтвердити право, однак цифрова система ще повинна мати спосіб перевірити повноваження та технічно передати актив саме законній особі.
Пропозиції до SEC
У листопаді 2025 року Д.Люшенко разом з Олександром Туголуковим подав письмові пропозиції до Crypto Task Force Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC щодо digital asset custody, digital inheritance та tokenization of real-world assets SEC оприлюднила документ у своєму офіційному реєстрі письмових матеріалів.
У зверненні питання спадкування розглядалося не лише як приватна справа між спадкоємцями, а і як проблема інфраструктури зберігання цифрових активів. Серед запропонованих підходів — формалізовані процедури для цифрових кастодіанів у разі смерті або недієздатності клієнта,
перевірка повноважень правонаступників та використання digital vault architectures інтегрованих із юридичними документами.
Від дослідження до окремого напряму
Робота Д.Люшенка отримала й незалежне академічне продовження. У 2026 році було опубліковано дослідження «Self-Sovereign Digital Heritage Systems: Extending the Tuholukov–Lyushenko Framework for Digital Asset Inheritance in Web3 Ecosystems», в якому попередні напрацювання використані як основа для подальшого розвитку моделі цифрової спадщини.
Такий підхід показує, що digital inheritance поступово виходить за межі вузької теми криптовалют. Йдеться про цифрові гаманці, токенізовані активи, інвестиційні акаунти, Web3-системи та інші права, існування або контроль над якими залежить від технологічної інфраструктури.
Для юриста це означає необхідність одночасно відповісти на кілька питань: хто має право на актив, яке право застосовується, хто уповноважений діяти від імені спадщини, як підтвердити ці повноваження та яким чином юридично встановлене право буде реалізоване технічно.
Саме на цьому перетині спадкового права, міжнародного приватного права, LegalTech і Web3 Д.Люшенко формує свою дослідницьку спеціалізацію у США.
