Вищий земельний суд Франкфурта-на-Майні (Німеччина) визнав, що використання штучного інтелекту під час роботи над піснею не означає автоматичної втрати авторських прав на її текст. Якщо автор може довести, що первісний текст створив самостійно, а його основні творчі елементи збереглися в опублікованій версії, такий твір підлягає авторсько-правовому захисту.
Як виник спір щодо авторських прав на піснюСуд розглядав спір між жінкою, яка стверджувала, що самостійно написала текст пісні, та відповідачкою, яка згодом використала цей текст у власних музичних композиціях.
За матеріалами справи, цивільний партнер позивачки опублікував пісню на платформі DistroKid. Жінка наполягала, що саме вона є авторкою первісного тексту. Водночас під час створення музичного супроводу її партнер використовував систему штучного інтелекту Suno AI.
Через три місяці відповідачка опублікувала дві версії пісні, зокрема на Spotify.
При цьому виконавиця рекламувала композицію доволі провокаційно. В одному з повідомлень вона закликала слухачів приєднуватися, поки пісню не заблокували. Також артистка заявляла,
що вирушає в тур із піснею, яка їй не належить.
Позивачка звернулася до суду із заявою про вжиття термінових заходів судового захисту, вимагаючи, зокрема, заборонити публікацію пісні через неправомірне використання її тексту.
Відповідачка заперечувала проти вимог. Одним із головних аргументів захисту було твердження, що текст створила не позивачка, а штучний інтелект, тому він нібито не підлягає авторсько-правовому захисту.
Чому суд відхилив аргументи про створення тексту штучним інтелектомСуд першої інстанції задовольнив заяву позивачки. Відповідачка оскаржила рішення, однак апеляція переважно не мала успіху.
11-та цивільна палата Вищого земельного суду Франкфурта-на-Майні, яка спеціалізується на спорах щодо авторського права, підтвердила, що позивачка має право вимагати припинення неправомірного використання її твору.
Суд встановив, що жінка належним чином обґрунтувала своє авторство первісної версії тексту. На підтвердження вона надала письмові заяви під присягою, які суд визнав внутрішньо послідовними та переконливими.
Натомість доводи відповідачки про нібито автоматичне генерування тексту штучним інтелектом суд не прийняв.
Зокрема, відповідачка надала приватний експертний висновок, у якому зазначалися ознаки, що, на думку експерта, могли свідчити про використання ШІ.
Серед таких ознак називалися незвична структура композиції, у якій приспів повністю виконується лише один раз, а також нібито надмірна емоційність тексту.
Проте суд зауважив, що експерт не пояснив, чому саме ці особливості мають свідчити про автоматичне створення пісні.
Навпаки, без додаткових пояснень такі нетипові характеристики могли радше суперечити припущенню про генерацію тексту програмним забезпеченням, яке зазвичай працює на основі розпізнавання закономірностей і ймовірнісних моделей.
Експерт також стверджував, що окремі речення у взаємозв’язку між собою мають недостатньо сенсу.
Однак суд встановив, що текст містить чітку сюжетну лінію. Ба більше, сам експерт визнав наявність сюжету, побудованого за моделлю історії Попелюшки.
Таким чином, наведені у висновку ознаки не переконали суд у тому, що текст був створений штучним інтелектом.
Чи впливає подальше редагування тексту за допомогою ШІ на авторські праваОдним із ключових питань справи було те,
чи має значення використання штучного інтелекту після створення первісного тексту.
Суд дійшов висновку, що в цьому випадку не потрібно встановлювати, наскільки початкова версія пісні була згодом змінена за допомогою Suno AI під час узгодження тексту та музики.
Вирішальним стало те, що основні творчі елементи, які містилися в самостійно написаній позивачкою первісній версії, збереглися й в остаточно опублікованому творі.
Крім того, у тексті пісні, оприлюдненої відповідачкою, залишилися впізнавані істотні частини оригінального авторського твору позивачки.
Отже, відповідачка неправомірно втрутилася у виключні права на використання твору, які належать його авторці.
Суд підтвердив право позивачки вимагати припинення такого використання.
Коли твір, створений за допомогою штучного інтелекту, захищається авторським правом у НімеччиніСуд окремо пояснивправові принципи, які застосовуються до творів, створених із використанням штучного інтелекту.
Відповідно до § 2 абзацу 2 Закону Німеччини про авторське право (Urheberrechtsgesetz, UrhG), авторсько-правовому захисту підлягають лише результати особистої інтелектуальної творчості людини.
Згідно з принципом авторства, закріпленим у § 7 цього закону, автором твору може бути виключно людина.
Тому текст, повністю згенерований системою штучного інтелекту без творчого внеску людини, не користується авторсько-правовим захистом.
Водночас ситуація відрізняється, коли людина самостійно створює твір, а потім використовує ШІ для його доопрацювання.
Саме така обставина стала визначальною у розглянутій справі: суд визнав авторсько-правовий захист тексту, оскільки його істотні творчі елементи були створені людиною та збереглися після подальшого використання ШІ.
Разом із тим суд звернув увагу, що в Німеччині поки існує небагато судових рішень щодо іншого питання: чи може складний і багатоетапний процес формулювання запитів до ШІ (промптів) бути достатнім творчим внеском людини, щоб отриманий результат вважався її авторським твором.
Отже, рішення не означає, що будь-який текст, створений із використанням штучного інтелекту, автоматично захищається авторським правом. Значення мають походження творчих елементів та їх збереження в остаточному творі.
Вищий земельний суд Франкфурта-на-Майні ухвалив рішення 1 жовтня 2026 року у справі № 11 U 2/26. Попереднє рішення ухвалив Земельний суд Франкфурта-на-Майні 17 грудня 2025 року у справі № 2-06 O 401/25.
Рішення апеляційного суду, ухвалене в межах термінового судового провадження, не підлягає оскарженню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
