Світовий ринок праці стоїть на порозі масштабних змін. Згідно з опублікованою торік доповіддю експертів Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), до 2030 року в усьому світі через використання штучного інтелекту(ШІ) та пов'язаних із ним процесів автоматизації зникнуть або суттєво зміняться 92 мільйони робочих місць. Водночас очікується створення приблизно 170 мільйонів нових.
Тому бізнес покладає великі надії на ШІ: він має прискорити виробничі процеси, скоротити витрати та підвищити ефективність роботи компаній. Однак деякі компанії вже починають переглядати свої підходи. Після того як вони витратили значні кошти й час на максимально широке впровадження ШІ, на перший план виходять питання його реальної користі, поточних витрат на використання та можливих ризиків.
Вузькоспеціалізований ШІ для розв'язання простих завданьЯскравий приклад - міжнародна консалтингова компанія Accenture. За власними даними, вона вклала три мільярди доларів США в розвиток свого напряму, пов'язаного з даними та штучним інтелектом. Крім того, щороку Accenture витрачає понад мільярд доларів на підвищення кваліфікації співробітників,
причому значна частина цих коштів спрямовується на навчання роботі з ШІ.
Повідомлялося, що Accenture дотримується особливо агресивної стратегії впровадження цієї технології: на керівні посади призначають лише тих працівників, які регулярно використовують внутрішні інструменти ШІ. Однак, як з'ясувалося, такий сильний тиск призвів до того, що співробітники почали застосовувати дорогі інструменти ШІ навіть для виконання відносно простих завдань, аби відповідати вимогам керівництва.
Наприклад, для створення презентацій на основі текстових документів, підготовки коротких звітів або нескладного програмування. "Кілька років тому такі рішення були порівняно недорогими, оскільки так би мовити валютою, якою за них фактично "платили", були дані, - пояснює Анне-Зофі Маєр (Anne-Sophie Mayer), професорка Мюнхенського університету імені Людвіґа-Максиміліана (LMU). - Однак ситуація кардинально змінилася. Штучний інтелект стає дедалі досконалішим, тому вартість ліцензій на вузькоспеціалізовані моделі різко зросла".
Для використання таких інструментів ШІ часто доводиться купувати дорогі токени.
Це стосується і Accenture, де відповідні витрати стрімко зросли. Тому компанія була змушена вдатися до жорстких заходів: надалі кожному співробітнику виділятимуть лише 29 доларів на місяць на використання застосунків ШІ. Усі витрати понад цю суму необхідно буде додатково погоджувати з керівництвом компанії.
ШІ: додаткові витрати замість підвищення ефективностіОднак зростанню витрат сприяло не лише використання дорогих інструментів ШІ для виконання простих завдань. Нерідко контент, створений штучним інтелектом, який на перший погляд виглядав професійно, після ретельнішої перевірки виявлявся поверховим, містив помилки або майже не пропонував нових ідей та корисної інформації.
Замість економії часу все це призводило до значного збільшення додаткового навантаження. Працівникам доводилося уважно перевіряти інформацію, згенеровану ШІ, виправляти помилки та доводити результати до належного рівня.
Цей феномен, з яким зіткнулися й багато інших компаній, отримав назву workslop (від англ. work - робота та slop - помиї, неякісний продукт). Нещодавно на своїй сторінці в LinkedIn на це поскаржився і Раян Росланскі,
який до жовтня цього року обіймав посаду виконавчого віцепрезидента Microsoft.
"Сміття, створене ШІ, існує не лише в соцмережах, воно є і в повсякденній роботі. Якось мені надіслали документ, який явно було згенеровано штучним інтелектом. Я прочитав його й зрозумів, що це повністю продукт ШІ. Потім попросив свою модель ШІ зробити короткий виклад цього тексту і зрештою не знайшов у ньому нічого, що містило б бодай якісь нові ідеї... Це замкнуте коло", - поскаржився Росланскі.
Професорка Анне-Зофі Маєр у зв'язку з цим говорить про "гомогенізацію контенту". За її словами, інструменти ШІ цілком корисні для отримання простих узагальнень або виконання рутинної роботи, де не потрібен творчий підхід. Однак, продовжує професорка, коли йдеться про розробку рекомендацій до дій або інтерпретацію інформації, таку роботу, як і раніше, має виконувати людина.
"Лише в такому разі створюється додана цінність, з'являються нові знання та висновки, і я не втрачаю свою конкурентну перевагу", - зазначає Маєр.
Чи робить використання ШІ працівників менш компетентними?Дослідники ринку праці бачать ще одну довгострокову проблему:
втрату працівниками професійних знань і навичок. "Передача процесу мислення на аутсорсинг веде до когнітивної деградації", - попереджає, наприклад, Ерік Со з Массачусетського технологічного інституту (MIT). Якщо співробітники компаній надто сильно покладатимуться на контент, створений штучним інтелектом, їхні власні компетенції можуть поступово знижуватися.
За словами професорки Маєр, це справді серйозна небезпека: "Адже ШІ завжди створює враження, ніби він має рацію. І в людини не виникає стимулу ставити інформацію та висновки під сумнів і критично їх оцінювати. Звісно, інструменти ШІ стають дедалі кращими, а тому людина неминуче починає лінуватися".
Ситуація стає ще проблемнішою, якщо помилкова інформація, створена ШІ, не проходить перевірку і потрапляє у внутрішні бізнес-процеси компанії, де потім продовжує поширюватися. "Необхідно розуміти одну просту річ: ШІ помиляється. І відповідальність за кінцевий результат завжди залишається за людиною", - підкреслює Маєр.
Чи вбиває ШІ мотивацію працівників?Ще одна проблема, з якою стикаються багато компаній, полягає в тому,
що працівників часто недостатньо залучають до процесу впровадження ШІ. "Якщо я впроваджую спеціалізований корпоративний інструмент на базі ШІ, то залежу від того, наскільки співробітники готові допомагати в його навчанні", - пояснює експертка.
Однак, продовжує вона, це водночас породжує чимало побоювань: "Наприклад, працівники можуть подумати: "Якщо я зараз допоможу навчити ці інструменти ШІ, то через кілька років сам стану непотрібним".
За словами професорки Маєр, їй особисто відомі випадки, коли працівники компаній свідомо вносили до системи неправильну інформацію, побоюючись, що одного дня інструмент, створений на базі ШІ, зробить їх непотрібними.
Нещодавно увагу громадськості також привернули повідомлення про корпорацію Meta, материнську компанію Facebook. Тоді стало відомо, що Meta таємно записувала повсякденну роботу своїх співробітників для навчання власної системи штучного інтелекту, а згодом з компанії було звільнено близько 8000 осіб.
Німецькі компанії обережно ставляться до впровадження ШІУ Німеччині багато компаній досі не поспішають упроваджувати штучний інтелект.
Експерти Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB) пишуть, що до кінця 2025 року близько двох третин німецьких підприємств відмовлялися від використання інструментів ШІ.
Часто компанії пояснювали це відсутністю відповідних сфер застосування. Деякі також посилалися на нестачу необхідних знань і компетенцій, несумісність наявних ІТ-систем або перешкоди, пов'язані із захистом даних.
Професорці Анне-Зофі Маєр така обережна позиція зрозуміла. За її словами, для успішного впровадження ШІ компанія має виконати чотири умови. "По-перше, необхідно визначити сферу застосування: де саме існує проблема і яким може бути її розв'язання? По-друге, критично важливою є якість даних. Якщо в мене погано налагоджено аналоговий процес, то й цифровий буде таким самим. Якщо в мене немає необхідних даних або вони погано підготовлені, то використання ШІ нічого не дасть", - пояснює вона.
Третьою важливою умовою, додає професорка, є збереження певної відкритості до цієї технології: "Потрібно знайти баланс між використанням потенціалу ШІ та прагненням бездумно слідувати кожному новому тренду й упроваджувати його навмання".
І, нарешті, четвертий чинник - це якості та кваліфікація працівників. "Важливо мотивувати їх самостійно знаходити вдалі сфери застосування ШІ, у яких вони зможуть побачити його реальну цінність і переваги", - зазначає Маєр.
