Офіційний старт переговорів між Україною та ЄС за кластерами 2 та 3 означає початок роботи над гармонізацією українського законодавства з цифровими регламентами ЄС. Зокрема до третього кластера належить розділ 10 "Цифрова трансформація та медіа". У спеціальному звіті Єврокомісії Ukraine 2025 Report міститься чітка рекомендація, що наша країна має повністю узгодити своє національне законодавство з європейським набором інструментів кібербезпеки мереж 5G – EU 5G Cybersecurity Toolbox, який був ухвалений у січні 2020 року.
Про це пишевидання РБК-Україна.
Цей документ містить набір заходів: від оцінювання ризиків постачальників, обмеження для критичних активів до захисту управління мережею, посилення контролю та диверсифікації ланцюгів постачання. Це означає, що Україні доведеться сформувати власну модель виконання вимог Брюсселя, адже в ЄС єдина й обов'язкова для всіх процедура примусового демонтажу та заміни обладнання відсутня.
Наразі застосовуються три гнучкі підходи до підвищення рівня захисту мереж. Наприклад, Німеччина узгодила з операторами дворівневий план.
До кінця 2026 року в країні припиняють використання критичних компонентів певних виробників у ядрі 5G, а заміну функцій у системах управління радіодоступом і передання даних відтермінували до кінця 2029 року. Французьке законодавство діє через систему попередніх дозволів на конкретні моделі та версії обладнання терміном до восьми років і прямо пов'язує оцінку ризиків із безперервністю надання послуг. Італія використовує механізм Golden Power, який дозволяє уряду перевіряти окремі угоди, пов'язані зі стратегічними мережами 5G, та контролювати закупівлі без оголошення загального демонтажу.
Водночас у Євросоюзі триває дискусія щодо нової законодавчої ініціативи CSA2, яка передбачає посилення загальноєвропейських механізмів роботи з ризиками критичних ІКТ-активів, зокрема обов'язкові заходи стосовно обладнання тих чи інших виробників. Проте станом на сьогодні це лише пропозиція, зміст і терміни якої можуть змінитися під час переговорів між інституціями ЄС.
За даними GSMA Intelligence, у разі ухвалення CSA2 прямі витрати європейських операторів на заміну обладнання окремих виробників, які будуть визнані ризикованими, можуть сягнути 30–40 млрд євро. Адже, окрім купівлі нового обладнання, потрібні проєктування, інтеграція, перевірка сумісності, монтажні бригади, тестування, резервування трафіку, контроль можливих перебоїв тощо.
У цьому контексті для України питання вартості та термінів переобладнання є критичним. Телеком-компанії працюють у дуже складних умовах, коли технічні ресурси потрібні для щоденного відновлення мереж після обстрілів і забезпечення роботи під час знеструмлень. Тому успіх упровадження 5G Security Toolbox в Україні слід оцінювати не за обсягом заміненого обладнання, а за рівнем безпеки та безперебійності зв'язку для громадян, бізнесу й екстрених служб.
