Міні-вентилятори, зарядні пристрої чи "розумні" годинники, покликані допомогти активніше займатися спортом, належать до дешевих гаджетів. У Європі близько 44 відсотків людей володіють щонайменше шістьма пристроями з категорії "одноразової" або "швидкої електроніки" (fast tech). При цьому понад половина таких гаджетів, які не використовуються або вже зламалися, просто припадають пилом у шухлядах чи викидаються разом зі звичайним побутовим сміттям замість того, щоб потрапити на переробку.
Такого висновку дійшов WEEE Forum - європейська організація зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка займається питаннями збору та переробки електронного обладнання. Ринок fast tech - електроніки з коротким життєвим циклом - стрімко зростає. До цієї категорії організація відносить зарядні пристрої та джерела світла вартістю менше ніж десять євро, високотехнологічні гаджети (наприклад, зовнішні акумулятори та фітнес-трекери), побутові прилади й товари для повсякденного використання (недорогі міні-блендери та вентилятори), а також одноразові електронні сигарети.
"Ці електронні пристрої частково нагадують "швидку моду",
- каже в інтерв'ю DW Магдалена Хаританович, відповідальна за зв'язки з громадськістю у WEEE Forum. Майже 40 відсотків покупців такої дешевої електроніки повідомили, що викинули її, навіть не почавши користуватися, або протягом місяця після покупки. Майже 60 відсотків зазначили, що використовували такі пристрої не довше шести місяців. Водночас переважна більшість опитаних, попри короткий термін служби гаджетів, загалом залишилися ними задоволені.
Схоже, споживачі готові миритися з тим, що "вигідні покупки" у сфері електроніки відзначаються низькою якістю: гаджети виконують свої функції лише протягом певного часу, після чого їх, як і одяг із сегмента fast fashion, можна легко й дешево замінити.
Корисне сміття як джерело сировиниЩороку у світі викидають близько 62 мільйонів тонн електроприладів. "За обсягом це щороку можна порівняти з Великою китайською стіною", - зазначає Хаританович, додаючи, що до 2030 року цей показник, імовірно, зросте до 82 мільйонів тонн.
У Європі переробляють близько 40 відсотків електронних відходів, тоді як у середньому у світі цей показник становить лише 17 відсотків.
Унаслідок цього втрачається цінна сировина, а самі відходи забруднюють довкілля. У 2022 році в 10,7 мільйона тонн електронних відходів, утворених у Європі, містилися мільйони тонн критично важливої сировини, включно з марганцем, золотом, міддю та алюмінієм.
За словами Хаританович, ці матеріали нині перебувають у центрі уваги на тлі дедалі більшої кількості конфліктів у світі навколо доступу до рідкісноземельних металів та інших критично важливих елементів. Вона наголошує, що навіть найменші пристрої, які містять друковану плату або акумулятор, варто переробляти.
Організації на кшталт WEEE Forum зазначають необхідність підвищення обізнаності щодо правил утилізації недорогих електронних пристроїв. Водночас процес їхньої переробки має бути максимально простим. Проте найкращий спосіб зменшити вплив продукції на довкілля - продовжити термін її служби завдяки якіснішій конструкції та можливості ремонту, адже переробка сировини потребує значних енерговитрат.
Хаританович сподівається, що чіткіші та уніфіковані на рівні ЄС правила, які зараз обговорюються, допоможуть покращити збір електронних відходів.
На її думку, відповідна директива, ухвалена 20 років тому, вже не повною мірою відповідає сучасним реаліям.
Цифровізація охорони здоров'яЩе однією причиною зростання обсягів електронних відходів є цифровізація сфери охорони здоров'я. Такі пристрої, як датчики контролю рівня цукру в крові чи тонометри, справді здійснюють революцію в медицині, однак багато з них є одноразовими виробами.
Згідно з дослідженням, опублікованим у грудні 2025 року в журналі Nature, до 2050 року світові продажі носимих електронних пристроїв в галузі охорони здоров'я можуть сягнути двох мільярдів одиниць на рік, що призведе до утворення мільйонів тонн додаткових електронних відходів.
Джеремі Фалуді викладає дисципліну "екоінженерія" (sustainable design engineering) у Делфтському технічному університеті в Нідерландах. За його словами, зробити медичні пристрої придатними для переробки або повторного використання значно складніше, ніж інші види техніки. Особливо це стосується цифрових пристроїв, які використовуються в лікарнях або видаються пацієнтам медичними установами.
Частково це пояснюється необхідністю захистити пацієнтів від зараження,
зокрема під час використання цифрових хірургічних інструментів, які контактують із кров'ю чи іншими біологічними рідинами. "Часто їх спроєктовано так, що повторне використання неможливе, оскільки їх надзвичайно складно стерилізувати, не пошкодивши при цьому електронні компоненти", - наголошує він.
Модульна конструкція як метаФалуді брав участь у проєкті "Цифрова охорона здоров'я в умовах циркулярної економіки" (Digital Health in a Circular Economy). Ця ініціатива, що фінансується ЄС, спрямована на розробку цифрових пристроїв для сфери охорони здоров'я таким чином, щоб забезпечити повторне використання критично важливих матеріалів і зменшити вплив на довкілля без шкоди для безпеки пацієнтів.
Завдяки модульній конструкції, наприклад, електронні компоненти можна було б відокремлювати від тих частин пристрою, які потребують заміни під час переходу від одного пацієнта до іншого. Це спростило б повторне використання таких виробів.
Проєкт, що тривав понад чотири роки, охопив громадян, лікарні та виробників у дев'яти країнах ЄС. Зокрема, було встановлено, що використання багаторазових кабелів для ЕКГ,
за допомогою яких пацієнтів під'єднують до апаратів моніторингу серцевої діяльності, дає змогу знизити навантаження на довкілля на 81-94 відсотки. Зазвичай такі кабелі розраховано на одноразове використання.
За словами Фалуді, норми, які регулюють утилізацію медичних відходів, також можуть ускладнювати їх повторне використання та переробку, особливо коли ці правила відрізняються в різних країнах і ґрунтуються радше на припущеннях, ніж на реальних ризиках. Близько 85 відсотків відходів, які утворюються в лікарнях, не є інфекційними, однак усі вони потрапляють в одні й ті самі контейнери. Покращити ситуацію могли б якісніше сортування сміття та єдині для всього Євросоюзу правила поводження з неінфекційними лікарняними відходами.
"Екологічні стимули" для покращення переробки відходівЗа словами Хаританович із WEEE Forum, такі пристрої, як тонометри чи глюкометри, подібно до багатьох інших електроприладів, часто залишаються забутими в шухлядах або утилізуються неправильно, адже люди просто не знають, у який контейнер їх слід викидати.
Під час пілотних проєктів у Бельгії, Іспанії та Словенії, де пропонували безкоштовне надсилання пристроїв поштою та організовували пункти збору в громадських місцях, з'ясувалося, що понад 60 відсотків людей готові здати непотрібні прилади, якщо цей процес є простим і зручним.
"Надзвичайно важливо, щоб цей процес можна було інтегрувати у повсякденне життя", - наголошує Хаританович, додаючи, що такі стимули, наприклад повідомлення про те, що переробка пристрою може допомогти зміцненню здоров'я іншої людини, мотивують людей "вчинити правильно".
