Технології

Три функції в одному. Німецькі вчені створили нанопристрій, який вчиться як людський мозок

2 лис•NV

Дослідники Вюрцбурзького університету розробили нанорозмірний електронний пристрій, який може керувати струмом, зберігати інформацію та запам’ятовувати попередні сигнали. Технологія відкриває перспективи для створення енергоефективної електроніки.

Про це пише видання SciTechDaily.

Новий компонент працює на основі складних оксидних матеріалів, електричні властивості яких можна змінювати. Він здатний виконувати три різні функції залежно від способу підключення до електричного кола. Така універсальність може допомогти створити комп’ютерне обладнання, яке оброблятиме інформацію та адаптуватиметься до нових сигналів.

Розробку представила команда Вюрцбурзького університету в межах дослідницького кластера ctd.qmat, що об'єднує науковців Вюрцбурга та Дрездена.

Дослідники використали два матеріали — лантанат алюмінію (LaAlO₃) і титанат стронцію (SrTiO₃). Окремо вони не проводять електрику, але на межі між ними утворюється надзвичайно тонкий провідний шар. У ньому електрони можуть вільно рухатися вздовж межі матеріалів.

Завдяки спеціальній структурі цієї поверхні вчені створили мікроскопічні провідні канали.

Коли через них проходить електричний струм, він може зміщувати атоми кисню всередині матеріалу. Це змінює електричний опір компонента, даючи змогу зберігати інформацію про попередню активність.

Один компонент виконує три функціїПристрій може працювати як транзистор, мемристор або мемконденсатор.

Транзистор регулює проходження струму. Мемристор зберігає інформацію завдяки змінам електричного опору. Мемконденсатор, своєю чергою, змінює здатність накопичувати електричний заряд залежно від попереднього електричного стану.

За словами дослідників, усі три функції можна реалізувати в одному нанорозмірному компоненті. Це може спростити створення штучних нейронних мереж, у яких обчислення та зберігання інформації відбуватимуться безпосередньо в електронних елементах.

Така технологія наслідує окремі механізми роботи людського мозку. У звичайних комп’ютерах пам’ять і обчислювальні блоки переважно розділені, тому інформацію доводиться переміщувати між ними. Натомість мозок навчається завдяки зміні зв’язків між нейронами у відповідь на сигнали.

Об'єднання обчислень, пам’яті та здатності адаптуватися в одному компоненті може зменшити потребу в передаванні даних.

Це особливо важливо для систем штучного інтелекту, навчання яких потребує значних обсягів електроенергії.

Технологію можуть використати в медичних датчикахОдним із можливих напрямів застосування розробки є носимі пристрої для моніторингу здоров’я. У перспективі такі датчики зможуть аналізувати фізіологічні сигнали безпосередньо в електронному компоненті.

Йдеться, зокрема, про відстеження частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, температури тіла, рівня кисню в крові та глюкози. Локальна обробка даних може зменшити витрати енергії на їх передавання до зовнішніх систем.

Втім, наразі йдеться лише про демонстрацію основних електронних функцій, а не про готову систему штучного інтелекту чи медичний датчик. Щоб оцінити практичну користь технології, вченим ще потрібно перевірити її енергоефективність, надійність і продуктивність.

Читайте також:

Сигнал

Читайте ще