Компанія Reflect Orbital планує створити угруповання з 50 тисяч супутників із великими дзеркалами, які відбиватимуть сонячне світло на темні ділянки Землі. За оцінками Європейської південної обсерваторії, така система може збільшити загальну яскравість нічного неба у три-чотири рази та ускладнити роботу астрономів.
Після запуску першого супутника Sputnik у жовтні 1957 року людство вступило в супутникову еру. Тисячі космічних апаратів нині забезпечують GPS-навігацію, зв’язок, прогнозування погоди та наукові спостереження. Водночас їхня кількість і яскравість дедалі більше ускладнюють наземні астрономічні дослідження.
Особливе занепокоєння виникло у 2019 році, коли SpaceX почала розгортати мережу Starlink. Наразі на орбіті перебуває понад 11 тисяч супутників цієї системи, які заважають астрономічним спостереженням. Науковці побоюються, що нові покоління телескопів, зокрема обсерваторія імені Вери Рубін у Чилі, матимуть ще більше перешкод.
Сонячне світло на замовленняReflect Orbital описує свою послугу як «сонячне світло як послуга». За задумом компанії, клієнти зможуть замовляти додаткове освітлення,
щоб живити сонячні електростанції або проводити пошуково-рятувальні операції вночі.
Астрономи сумніваються, що технологію використовуватимуть лише для гуманітарних потреб: серед можливих напрямів застосування є військові. Крім того, за даними видання Sky & Telescope, година такого освітлення коштуватиме близько 5000 доларів. Ця сума, ймовірно, буде недоступною для більшості пошуково-рятувальних організацій.
Можливі наслідки стосуються не тільки астрономії. Рослини, тварини й люди залежать від природного чергування дня та ночі, а штучне світло з орбіти може порушувати ці цикли. Генеральний директор Reflect Orbital Бен Новак відкинув побоювання, порівнявши реакцію на нову технологію зі страхами, які, за його словами, супроводжували появу електричних ламп.
Як випробування посилило побоювання10 жовтня компанія продемонструвала технологію поблизу міста Індепенденс у Каліфорнії. Оскільки Reflect Orbital поки не має власних супутників на орбіті, світло, яке мало імітувати відбиття з космосу, створили за допомогою великих нахилених прожекторів. На випробування запросили представників пошуково-рятувальних організацій.
Демонстрація посилила занепокоєння астрономів, зокрема після того, як у середині липня Федеральна комісія зі зв’язку США схвалила запит компанії на створення демонстраційного супутника Earendil-1.
Проблема в тому, що світло не обмежуватиметься обраною ділянкою. Астрофізик Університету Маккуорі Річард де Грійс пояснив у матеріалі для The Conversation, що земна атмосфера розсіюватиме відбиті промені, тож освітлення поширюватиметься за межі цільової зони.
Дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal Letters розглянуло, як молекули та аерозолі в атмосфері можуть розсіювати таке світло. В іншій роботі оцінювали яскравість супутника з дзеркалом діаметром 54 метри – саме такого розміру компанія прагне досягти у робочій системі. Навіть за близько 13 кілометрів від освітленої зони супутник міг би виглядати яскравішим за Місяць. Усередині світлового променя освітлення було б приблизно у 40 разів інтенсивнішим за місячне, а небо нагадувало б сутінки після заходу Сонця.
Європейська південна обсерваторія оцінює, що за розгортання всіх запланованих 50 тисяч супутників загальна яскравість нічного неба може зрости у три-чотири рази.
Хто вирішуватиме долю нічного небаКомпанія наразі планує запускати перші супутники за допомогою індійської Skyroot Aerospace. Для цього потрібен дозвіл Індійського національного центру сприяння космічній діяльності та авторизації. Такий шлях потенційно дасть Reflect Orbital змогу обійти потребу отримувати дозвіл американських регуляторів.
Астрофізик Принстонського університету Гаспар Бакош назвав проєкт загрозою для наземної астрономії. Астрономка Університету Алабами Мішель Вутен порушила ширше питання: кому належить нічне небо і чи мають люди право впливати на те, яким воно буде?
Поки Reflect Orbital розвиває технологію, науковці застерігають, що масштабне штучне освітлення з орбіти може змінити не лише умови астрономічних спостережень, а й природне середовище нічної Землі.
