Про це свідчать результати шостого щорічного моніторингу доступності 100 державних сайтів, проведеного Міністерством цифрової трансформації, передає кореспондент Укрінформу.
Згідно з наведеними даними, високий рівень базової доступності у 2026 році мають 34 сайти зі 100. У 2025 році їх було 29, у 2023-му - чотири, у 2021-му - один. Достатній рівень мають 25 сайтів (торік - 23). Середній рівень зафіксовано на 35 сайтах (у 2025-му - 39), низький - на шести (торік - на дев'яти).
«З одного боку, здається, що це хороший результат. З іншого - це лише третина роботи, яку треба зробити. Це дані про базову доступність найважливіших державних сайтів. Але в житті немає різниці, чи користуєшся ти державними послугами, чи комерційними. Нам треба забезпечити подальшу трансформацію державних ресурсів і залучити бізнес і комерційні компанії до того, щоб вони також готували свої застосунки і вебрішення для роботи з безбар'єрним стандартом», - наголосила під час презентації результатів дослідження міністр цифрової трансформації Оксана Ферчук.
Максимальні 10 балів із 10 цьогоріч отримали 24 вебсайти,
торік таких було 16. Серед них - сайти Національного банку, Мінцифри, Мінсоцполітики, Мінмолодьспорту, Мінінфраструктури, МОН, Національної поліції,порталу «Дія» та низки обласних державних адміністрацій.
Із 99 сайтів, для яких є зіставні дані за 2025 і 2026 роки, 28 - покращили оцінку, 59 - зберегли її, а 12 - отримали нижчий результат.
Найбільше зросла доступність сайтів Херсонської та Хмельницької ОДА (по +6 балів), Київської ОДА (+5). На чотири бали покращили показники Електронний кабінет платника податків, сайти Мін’юсту та Національної служби здоров'я, на три - Інтегрована система електронної ідентифікації.
Попри позитивну динаміку, низка проблем залишається. Механізм швидкого переходу до основного вмісту сторінки коректно працює лише на 46 сайтах зі 100. На 42 ресурсах виявлено проблеми з видимістю маркера фокуса клавіатури, на 24 - із керуванням функціями за допомогою клавіатури.
У 2026 році було вдруге оцінено доступність мобільних застосунків (у двох версіях - для iOS та Android), за допомогою яких користувачі отримують суспільно важливі та повсякденні послуги.
До вибірки увійшли застосунки загальнонаціональної транспортної компанії, місцевого сервісу купівлі квитків на громадський транспорт, сервісу бронювання ліків в аптеках, служби екстреної допомоги та застосунок поштового оператора
Серед десяти версій п’яти мобільних застосунків високого рівня доступності не досяг жоден: два мають достатній рівень, три - середній, п’ять - низький.
Мобільні застосунки переважно дають змогу виконувати основні дії за допомогою стандартних жестів, однак користувачі стикаються з недостатньою контрастністю, відсутністю назв і ролей елементів, проблемами масштабування та недоступними повідомленнями. Через поєднання цих помилок окремі послуги залишаються складними або недоступними для людей, які користуються програмами зчитування з екрана, збільшеним текстом та іншими налаштуваннями доступності.
Читайте також: В СБУ презентували програму «Форпост» для протидії ворожим спецслужбам Моніторинг був проведений з 15 липня по 30 вересня 2026 року в межах «Проєкту підтримки «Дії», який реалізує Програма розвитку ООН за фінансування Швеції.
Перелік вимог базової доступності оцінюється за 10 критеріями:
1. Достатня контрастність тексту.
2. Наявність альтернативного тексту для всіх зображень.
3. Наявність доступного тексту для всіх гіперпосилань.
4. Наявність текстових міток для всіх кнопок.
5. Наявність текстових міток для полів форм.
6. Програмне визначення основної мови сторінки.
7. Відсутність помилок у коді сторінки.
8. Надання механізму для швидкого переходу до основного вмісту сторінки.
9. Маркування фокуса клавіатури.
10. Підтримка керування за допомогою клавіатури.
Як повідомлялося, українські міністерства ведуть майже 30 проєктів із безбарʼєрності у країні також діє Державний стандарт "Термінологія безбар'єрності".
