Китай побудує плавучий мобільний острів у відкритому морі.
Китайські державні ЗМІ називають його першою у світі надвеликою морською науково-дослідною платформою. Однак аналітики задаються питанням, чи справді проєкт переслідує лише мирні цілі, як передбачає назва.
Платформа складатиметься з основного комплексу, шести лабораторій, берегової інфраструктури та напівзанурювального катамарана.
Очікується, що острів зможе перебувати в морі до чотирьох місяців без поповнення запасів і приймати на борту понад 200 осіб. Крім того, конструкція має витримувати надпотужні тайфуни.
Почати будівництво плавучого острова планують у 2028 році, а завершити — до червня 2030-го.
Увагу привертає той факт, що це спільний проєкт суднобудівної компанії Shanghai Waigaoqiao Shipbuilding та Шанхайського університету Цзяотун. Материнська компанія верфі, Китайська державна суднобудівна корпорація, виробляє військові кораблі для ВМС КНР.
Як зазначає Центр стратегічних і міжнародних досліджень, ця компанія відіграє ключову роль у стратегії Пекіна щодо злиття військового та цивільного секторів.
Вона сприяє виробництву кораблів у Китаї, насамперед за рахунок стирання меж між військовими та цивільними розробками.
Шанхайський університет Цзяотун — ще одна установа, що викликає серйозні побоювання.
Він бере участь у програмах військової модернізації та розвідувальної діяльності Китаю. Зокрема, університет займається розробками у сфері ядерної зброї, ракет-носіїв, атомних підводних човнів, винищувачів, кібертехнологій та військового штучного інтелекту.
Крім того, університет має спільні дослідницькі центри з Народно-визвольною армією Китаю.
З огляду на те, що в проєкті плавучого острова беруть участь дві організації, пов’язані з НВАК, виникає питання: чи не передбачено його використання також і для військових цілей?
Китай уже створює штучні острови з військовою інфраструктурою. Крім того, він регулярно відправляє в море так звані науково-дослідні судна, які збирають океанографічні дані. Китайські військові можуть використовувати ці відомості для складання карт підводних кабелів та виявлення підводних човнів.
Плавучий острів може розширити можливості КНР щодо збору розвідувальної інформації.
Наприклад, він дозволить вести спостереження у відкритому морі значно довше, ніж звичайні науково-дослідні судна.
Чи може ця конструкція відіграти важливішу роль у разі війни?
Група дослідників під керівництвом професора Шанхайського університету Цзяотуна зазначила в науковій статті для «Китайського журналу суднових досліджень», що надбудова плавучого острова оснащена захистом від ядерного вибуху військового рівня.
