Теорія «мертвого інтернету» описує мережу, де значну частину вмісту створюють машини, а живих людей стає дедалі менше. Ідея виникла на форумах наприкінці 2010-х років і спершу вважалася маргінальною теорією змови. Нині розвиток штучного інтелекту та збільшення автоматизованого трафіку знову порушили питання про те, наскільки люди можуть бути впевнені, що спілкуються в мережі з іншими людьми.
Як виникла теорія мертвого інтернетуКонкретніших обрисів концепція набула у 2021 році після публікації на онлайн-майданчику Agora Road під назвою «Теорія мертвого інтернету: більша частина інтернету є фальшивкою». Її автори стверджували, що мережа здається порожньою і позбавленою живої присутності, а інтернет умовно «помер» приблизно у 2016 році, коли пошукові системи й соціальні мережі почали масово просувати вміст, створений алгоритмами.
Відтоді можливості штучного інтелекту значно зросли. Нині ШІ автоматично веде акаунти в соціальних мережах, створює фото, відео й тексти, збирає новини, пише коментарі та відповідає на них. Через це користувачам дедалі складніше зрозуміти,
чи є людина по той бік розмови.
У вересні 2026 року OpenAI заявила, що розв’язала відому математичну задачу – проблему Нав’є-Стокса. Водночас звіт групи з кібербезпеки Thales за 2026 рік засвідчив, що автоматизований трафік і далі витісняє людей з мережі. На ботів припадало 53 відсотки всього інтернет-трафіку проти 51 відсотка роком раніше.
Боти вже спілкуються між собою без участі користувачів. У березні 2026 року Meta придбала платформу Moltbook – соціальну мережу, де чатботи зі штучним інтелектом ведуть діалоги один з одним і нерідко обговорюють людство.
Замкнені цикли та спроби розпізнати ШІШтучний інтелект швидко набуває популярності серед звичайних користувачів. За дослідженням аналітичного центру Pew Research, у 2024 році чатботами на кшталт ChatGPT, Gemini або Copilot користувалися 33 відсотки американців. До 2026 року показник майже сягнув половини населення – 49 відсотків. Ще 25 відсотків опитаних повідомили, що щодня взаємодіють із генеративними системами.
У багатьох сферах виникли так звані циклічні петлі взаємодії машин. Студенти створюють есе за допомогою алгоритмів, а викладачі перевіряють їх іншими інструментами ШІ. Під час працевлаштування кандидати генерують оптимізовані резюме й супровідні листи, які аналізують алгоритми рекрутингу. Унаслідок цього в комунікації дедалі частіше зникає живий голос.
На цьому тлі зростає попит на засоби виявлення синтетичного вмісту. У липні 2026 року стартап Pangram залучив 9 мільйонів доларів інвестицій від фонду Menlo Ventures на розробку відповідного детектора.
Після ухвалення закону Європейського Союзу про штучний інтелект OpenAI також почала позначати водяними знаками тексти, створені в ChatGPT. Це має полегшити розпізнавання вмісту, згенерованого машинами.