Дані, отримані колективом кубинських і канадських вчених, дозволили їм встановити, що культурні рослини були знайомі аборигенам Куби задовго до VI століття, яке раніше вважалося періодом початку землеробства на острові.
Дослідження було засноване на аналізі зерен крохмалю із зубного каменю й ізотопного складу решток, знайдених Канімар Абахо (Canímar Abajo) на Кубі. Ці останки датуються приблизно 1000 роком до нашої ери. Результати аналізу викладені у статті, опублікованій в Journal of Archaeological Science.
Вчені встановили, що головною їжею тодішніх жителів Канімар Абахо були квасоля, батат і тропічна рослина замія (Zamia). Ця рослина дуже отруйна, й її неможливо їсти без попередньої обробки. У людей і тварин, які їли цю рослину, виникають паралічі і важкі ураження печінки і нирок, що часто закінчуються смертю. Традиція споживання заміі в їжу в історичний час відома у народів Флориди: індіанських племен текеста, семинолів, а також у так званих чорних семинолів - нащадків рабів-утікачів-африканців, які селилися на землях семинолів з XVII століття. Вони використовували вид Zamia integrifolia,
який називали "флоридським аррорут" або "диким саго". Щоб зробити його придатним в їжу, рослинний крохмаль багаторазово подрібнювали товкачем в дерев'яній ступці і вимочували у воді. Мабуть, подібну технологію задовго до цього використовували і жителі Канімар Абахо. Цікаво, що виробництво їстівного крохмалю замії у Флориді зберігалося до 1925 року, коли цей продукт був заборонений Управлінням з контролю за харчовими продуктами і ліками США.
Археологічні розкопки в Канімар Абахо протягом останніх десяти років веде професор Гаванського університету Родрігес Суарес (Rodríguez Suarez). Він переконаний, що результати розвіють міф про те, що корінні кубинці 2 тисячоліття до н.е. були тільки рибалками і збирачами і не знали сільського господарства і культурних рослин.
