Про це йдеться у дослідженні DFC Intelligence, пише IGN.Із загальної кількості населення у майже 8 мільярдів людей понад 3,1 грають у відеоігри, майже половина геймерів — 1,5 мільярда (48%) — надають перевагу комп’ютерним іграм. Однак серед них є і ті, хто грає як на PC, так і на консолях.Консолі наразі найменш популярні серед геймерів, ними користуються лише 8% геймерів (близько 250 млн). Водночас ці люди витрачають на ігри найбільше грошей.Також у дослідженні йдеться, що сегмент, який зростає найшвидше — ігри на смартфонах. Таких людей вже майже половина від загальної кількості геймерів.Найбільше геймерів в Азії, де їх приблизно 1,42 мільярда. Далій йдуть Європа — 668 мільйонів, Латинська Америка — 383, Північна Америка — 261. Який вплив мають відеоігри?В українському суспільстві далеко не всі позитивно ставляться до відеоігор, керуючись штампом, що геймери не навчаються, не мають особистого життя та є ледь не наркозалежними.Однак ігри все більше стають частиною нашого життя, і, як свідчать дослідження, мають і позитивний вплив. Так, одне з досліджень
показало що ігри можуть покращувати грамотність дітей, а також навіть їхню емпатію. Крім цього, карантин пришвидшив залучення ігор до навчального процесу. Приміром, учитель з американського міста Сан-Дієго Чарльз Кумбер, який викладає у сьомих-восьмих класах, провів для учнів урок геометрії в грі Half-Life: Alyx — це нова гра серії, яка вийшла 23 березня цього року.А в червні прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький оголосив, що польську комп’ютерну гру «Це моя війна» («This War of Mine») додадуть до переліку рекомендованих творів для шкільного читання. Польща стала першою країною світу, в якій комп'ютерну гру додадуть до шкільної програми.Також з кожним роком розвивається кіберспорт, в якому вже є професійні спортсмени — вони тренуються, беруть участь у змаганнях з чималими призовими (наприклад, призовий фонд головного турніру з Dota 2 у 2019 році перевищив 30 мільйонів доларів). Водночас відеоігри можуть мати і негативний ефект через залежність від них. Так, у 2018 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) офіційно внесла до переліку хвороб «ігровий розлад» (Gaming disorder). Людина з такою хворобою має проблеми з контролем за іграми настільки, що відеоігри отримують найбільший пріоритет з-поміж інших видів діяльності та повсякденних занять, попри появу небажаних наслідків.«Ігровий розлад може бути діагностовано в тому випадку, якщо модель поведінки відрізняється достатнім ступенем тяжкості, щоб спричинити значні порушення в особистій, сімейній, соціальній, освітній, професійній та інших важливих функціональних областях, при цьому зазвичай такий розлад очевидним чином спостерігається протягом не менш ніж 12 місяців», — таке пояснення дає ВООЗ.
