Бліц-інтерв'ю віце-прем'єра-міністра цифровий трансформації Михайла Федорова агентству "Інтерфакс-Україна"
- Останніми днями ви багато спілкуєтеся з колегами з Єврокомісії. Як наразі оцінюють цифрову трансформацію України у ЄС?
- Це була наша перша зустріч, тому нами було презеновано Єврокоміссії багато нової інформації щодо того, наскільки активно в Україні розвиваються цифрові послуги, додаток і портал "Дія", освітні проекти та розвиток інтернет-покриття.
- Якими з українських державних ІТ-продуктів найбільше зацікавилися у Брюсселі?
- Вони зацікавилися нашим досвідом щодо впровадження електронних документів та способів ідентифікації, які ми розробляємо - це саме Smart-ID, який ми плануємо запустити у квітні. Їм також дуже цікава технологія шерінгу документів, яку ми запровадили в "Дії", дозволивши користувачам ділитися цифровими копіями документів прямо з застосунку. Ця технологія шерингу наразі унікальна, її аналогів в Європі просто немає.
Окремо зазначу: моєму люксембурзькому колезі - міністру цифрової трансформації Люксембургу Марку Хансену - було дуже цікаво дізнатися про закон щодо paperless-держави,
який ми готуємо, та загалом про наші плани відійти від паперових носіїв.
- Які перспективи України стосовно інтеграції у Єдиний цифровий ринок ЄС?
- У діалогах з нашими європейськими колегами ми оновили нашу "дорожню карту" приєднання України до Єдиного цифрового рику ЄС на найближчі 1,5-2 роки, зрозуміли подальші кроки та їх послідовність. До речі, ці кроки достатньо корелюють з нашим планом за три роки побудувати в країні цифрову державу. Вже рік минув. У нас є ще два роки, тож думаю, що успіх у обох розпочинаннях буде одночасний.
- Що це змінить для України?
- По-перше, Єдиний цифровий ринок з ЄС - це визнання обома сторонами електронних підписів одне-одного, це можливість надавати та отримувати послуги у рівних обсягах, це єдині можливості шерінгу інтеллектуальних прав власності. Для нас це відкриття великого ринку для експорту наших продуктів. За прогнозами, це має збільшити ВВП України до 10% точно.
Для бізнесу це, по-перше, - зниження регуляторних бар’єрів для транскордонної цифрової торгівлі з країнами ЄС, скорочення транзакційних і торговельних витрат у торгівлі товарами та послугами з ЄС.
У рамках нашої "дорожньої карти" ми вже прийняли закон про електронні комунікацї - президент його вже підписав. Потрібно доопрацювати законопроект про регулятора у сфері електронних комунікацій і прийняти його. Для цього потрібно завершити процесс звільнення радіочастотного діапазону 700 МГц - місяць тому ми прийняли відповідні постанови Кабінету міністрів і вже розпочали цей процесс. Для цього також потрібно продовжувати імплементацію норм законопроекту про електронні довірчі послуги.
- До речі, щодо роботи регулятора. Як, на вашу думку, потрібно проводити процедуру зміни оператора абонантом? Чи потрібна обов'язкова реєстрація до надання такої послуги? Наразі це питання стоїть дуже гостро, оскільки сім-картка абонента стає щодалі ціннішою, чим більше електронних послуг ми маємо у смартфоні...
- Цієї теми у спілкуванні з моїми європейськими колегами ми не торкалися. Але я точно проти зайвих регуляцій з боку держави. Це питання ми ще будемо дискутувати на боці парламентского комітету, щоб знайти найбільш безпечне та зручне для абонента рішення.
Ми наразі ставимо акцент на "Дія-ID",
на електронній ідентифікації, а не на mobile-ID. Ми будемо раді, якщо технологія mobile-ID буде розвиватися в Україні, проте все-таки хочемо зробити віддалену можливість отримувати електронний підпис. Тому що коли ми говоримо про mobile-ID, потрібно пам'ятати, що він у будь-якому разі видається під час фізичного контакту з оператором. Для "Дія-ID" ми хочемо зробити можливість віддалено отримувати цифровий підпис у смартфон при верифікації біометрії обличчя з фото в наявних реєстрах. КЕП зберігатиметься в захищеному середовищі та гарантуватиме найвищий рівень довіри й безпеки. І якщо ваш біометричний паспорт чи ID-картка є у "Дії", то при авторизації біометрія обличчя буде звірятися з біометрією в реєстрі. І тільки після цього генеруватиметься електронний підпис.
Вважаю за необхідне створювати продукти, котрі стимулюватимуть людей до їх використання, але в жодному разі не "заганяти" когось кудись силоміць.
- Як ви оцінюєте шанси України стати paperless-державою уже у вересні?
- У вересні буде розпочато тільки перший етап. Я завжди кажу, що нам потрібно три роки для того,
щоб зробити Україну повністю цифровою державою. Вже рік ми пропрацювали, заклавши дуже потужний фундамент для подальших змін. Якщо ми з моєю командою будемо продовжувати у такому ж темпі - за два роки все буде добре.
Щоб цифрові документи приймалися усюди, де це необхідно, ми вже створили відділ впровадження. Мета його роботи - бути в постійному контакті з користувачами "Дії", аналізувати проблеми, що виникають у них, налагоджувати взаємодію з державними органами влади й усіма провайдерами послуг.
- Чи спілкувалися ви з колегами з ЄС щодо визнання українського е-паспорту за кордоном?
- Ми більше саме презентували цей продукт, бо про нього взагалі-то ще не дуже знають. Ми презентували технологію, демонстрували, як це працює. Наразі наші європейські колеги зацікавлені цією ідеєю, і це вже непогано.
Нашою метою є те, щоб кожен українець мог користуватися цифровим паспортом будь-де по всій території України. Для цього треба ще дуже багато "чиновників" побороти.
Закордонний цифровий паспорт ми зробили перш за все для того, щоб ним могли користуватися у межах країни ті громадяни України, які не мають ID-картки. Бо ж ID-картку наразі мають лише 4,5 млн українців, а закордонним паспортом користуються майже 13 млн наших громадян.
