Про все це розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в етері програми «Мокрик По Живому» на hromadske.
Легалізація криптовалютиМи у першому читанні ухвалили законопроєкт про легалізацію цифрових активів. І дуже скоро буде друге читання. Ми будемо однією з небагатьох країн у світі, які це зробили. І це буде також прогрес, бо сьогодні, за даними одного з найголовніших рейтингів, що оцінюють адаптацію суспільства до криптовалют, ми на першому місці у світі. У нас на руках насправді багато криптовалюти у людей. Це проблема, тому що немає правового поля, немає закону, криптовалюта не легалізована. Потрібно дуже швидко легалізувати. Вчора була зустріч з Національним банком — у них ще були деякі питання, але ми дійшли згоди. Я сподіваюся, що протягом найближчого місяця ми зможемо винести на друге читання, ухвалити, і тоді всі транзакції з Bitcoin будуть прозорі. Держава зробить прозору правову систему координат, у якій можна працювати. Тобто фактично легалізує можливості щось купувати за криптовалюту, обмінювати на гроші тощо.
Надійність документів у смартфоніПаперові документи легше підробити,
їх можна купити в інтернеті без проблем. У фоторедакторі підробити електронний паспорт неможливо. Для таких життєвих ситуацій, коли потрібно перевірити, що це дійсно ти (наприклад, у банку або на пошті), ми зробили технологію, коли я можу перевірити дійсність вашого документа в режимі реального часу без додаткового обладнання. Тобто якщо я наведу камерою смартфона на ваш QR-код у застосунку «Дія», я відразу побачу, що у вас дійсний документ — мені напише це на екрані. І в режимі реального часу триває запит в реєстр.
Якщо тебе зупинила поліція, у тебе є водійське посвідчення, і в тебе зник інтернет й не генерується QR-код, то ми зробили так, що показується головна сторінка, де у тебе є номер посвідчення. І поліцейський може за номером твого документа перевірити, чи це ти. Чому українців змусили носити паперовий додаток до ID-карток та як це виправляють?
Ввести ID-паспорти є правильним рішенням. Але допустили велику помилку, тому що дозволили територіальним громадам створювати власні реєстри, щоб фіксувати місце реєстрації людини. Таким чином у нас більше тисячі громад,
дуже багато населених пунктів, у кожного є власний територіальний реєстр. І вони між собою не взаємодіють. Тобто просто потрібно було, коли ухвалювали законопроєкт, сказати, що тільки в демографічному реєстрі зберігається інформація про прописку.
А вони надали можливість громадам створювати реєстри. І тоді почали: хто створив сам, хтось у когось замовив, хтось у папері інформацію фіксує. Що ми зробили? З першого квітня випустили спеціальну постанову, що тепер громади або мають під'єднуватися до нашого реєстру, а якщо немає у них технологічних можливостей, ми надаємо інтерфейс від демографічного реєстру, де вони фіксують цю інформацію. Вже приєдналися 6 великих обласних центрів, і протягом найближчих кількох тижнів ще тисяча громад запрацює.
Таким чином до кінця року ми розв'яжемо цю проблему з пропискою, і вона у всіх буде у смартфоні. Ми перекладаємо цю відповідальність — носити цю довідку — на плечі держави.
Про безпеку даних українців у цифрових реєстрах«Дія» поки що не зберігає персональних даних. Проблема персональних даних є в окремих реєстрах — потрібно захищати реєстри.
Давайте такий побутовий приклад: є вдома телевізор, ви дивитеся випуск новин. Якщо щось станеться з вашим телевізором (наприклад, він зламається), то в студії нічого не відбувається. Якщо в студії щось трапиться, у вас канал перестане працювати. Те ж саме відбувається з «Дією» — вона показує те, що є в студії, тільки студія — це бази даних. Ми дуже багато час приділяємо захисту баз даних. Протягом останнього часу не було таких випадків, щоб з ними щось сталося, але більшість баз даних були в жахливому стані. Але демографічний реєстр, податковий — там все в порядку. У нас також запрацював орган «Укрдержспецзв'язку», який займається кібернапрямком. Лише минулого року ми зупинили закупівель додаткових реєстрів, які взагалі не потрібні державі, на 2,8 мільярда гривень. Скільки до цього заробили — це нехай вивчають правоохоронці. Що ми зробили стратегічного, коли побачили таку кількість реєстрів? Розробили систему-конструктор для створення реєстрів. Будь-яке міністерство чи державний орган зможуть розробити власний реєстр на цій технології — він одразу буде безпечним.
Це нам дозволить всі погані реєстри оновити через цю систему.
У цьому році ми запустимо резервний дата-центр для резервування даних. Сьогодні такого немає — кожен державний орган сам собі придумує для резервування дата-центр. Ми вперше в історії України зробили спецоперацію з десятками обшуків людей, які продають персональні дані на флешках, які злиті були до цього. Окремо ми спілкуємось з месенджерами, щоб вони видаляли канали, де продають ці персональні дані. Про петицію із закликом зупинити реалізацію «Дії.
City»У людей немає довіри не лише до влади, але й, якщо подивитися на дослідження, один до одного. У Дубаї є 20 спеціальних систем, в ОАЕ — 50, у світі — 4 тисячі, а в Україні — нуль. Замість того, щоб стимулювати й швидко запускати такі проєкти, ми спілкуємось і пояснюємо спільноті: «Та ні, ми це не робимо, щоб вас фіскалізувати». А вони думають, що це робиться для того (я читав такі міфи), щоб потім всіх загнати з ФОПів у «Дію.
City», малюють страшного Гетманцева тощо. Якщо подивитися на історію, як бідні країни стали багатими, то це працюючі політичні інститути, ідеальна податкова система, невелике податкове навантаження і максимальна дерегуляція. І ми хочемо все це реалізувати в «Дії.
City». Звичайно, що є певна недовіра. Але я думаю, що це нормальний історичний етап. Після ухвалення цього законопроєкту і після того, як все запрацює, будуть довіряти іншим проєктам.
