Як вони впливатимуть на життя та бізнес
Прогнозувати щось у сучасному світі, який вже перейшов зі статусу VUCA до статусу BANI, – наче стріляти в тирі із заплющеними очима. Проте у сфері високих технологій формуються досить чіткі тренди, які не тільки не зникнуть у найближчі роки, а й відчутно змінять світ (хай це й пафосно звучить). Станеться це якщо не сьогодні, то трохи пізніше. І в українського технологічного сектору можуть бути досить непогані шанси очолити хоча б деякі з цих трендів.
Співзасновник рекрутингової аналітичної платформи Make it in Ukraine Максим Уперяка розповів Mind про результати дослідження найбільш ймовірних векторів розвитку світового технологічного сектору у найближчі роки.
Disclaimer: ми вирішили не писати у цій статті про Metaverse, бо це найочевидніший тренд, про який вже не написав, мабуть, лише лінивий.
1. Прискорення розробок у нанотехнологіях Розпочнемо з глобального, але дещо абстрактного для багатьох тренду – нанотехнологій. На них базується більшість напрямків та галузей, про які ми писатимемо далі: від медицини й 3D-друку до виробництва комп'ютерів та робототехніки.
Ця галузь потребує значного фінансування, тому може розвиватись лише у ключових наукових центрах – США, Великобританії, Германії, Австралії, Канаді. Що цікаво – їх наздоганяєІндія. І ось тут, нажаль, Україна поки що «пасе задніх». Технологія передбачає експерименти з надмалими частками (1-100 нанометрів), які можуть виявляти корисні властивості.
Один з головних напрямів досліджень і розробок на найближчі роки – це наноматеріали: 2D-тканини, синтетичні поверхні та покриття з унікальними властивостями, ультратонкі волокна, мікроскопічні деталі, карбонові трубки, графен тощо.
За 2020-2026 роки прогнозоване зростання ринку нанотехнологій – майже у 2,3 раза, з $57,7 млрд до $131 млрд.
2. Новий ступінь розвитку 3D друку Сьогодні такий друк знаходить застосування в медицині (протези, штучні органи), у харчовій промисловості , у будівництві (швидкий друк модульних будівель) та у багатьох інших сферах бізнесу.
Причому кваліфіковані кадри будуть затребувані як для розвитку самих технологій та пристроїв друку, так і для розробки матеріалів.
За приблизними розрахунками,
за найближчі 5 років, ринок може зрости майже втричі – з $12,6 млрд до $34,8 млрд.
3. Інтернет речей (IoT) буде чи не в кожній оселі Зараз навіть у чайниках та мікрохвильових пічках є невеличкий модуль управління та зв'язок з інтернетом. До 2030 року очікується, що люди матимуть вдома та в офісах близько 50 млрд пристроїв, що підтримують IoT.
Тож на ринку зараз високо цінується розуміння як embedded-розробки, так і систем AI/ML (та навіть поєднання цього з системами автоматичної оплати, що вже навіть отримало термін Robonomics). А значить, сфера зросте, і попит на фахівців буде високим (тому що їх дійсно мало).
4. Людський фактор у робототехніці Крім побутових відносно простих проєктів, які дає IoT, важливу роль відіграє розвиток робототехніки, зокрема у медицині та у системах державної безпеки, армії, та, звісно ж, у виробництві.
І справа не лише у грації пересування роботів Boston Dynamics. У цьому напрямку, як і в ряді інших потрібний сплав технологій, якими займатимуться мультипрофесіонали на межі декількох наукових напрямів: робототехніка + штучний інтелект + кібербезпека + [можна додати будь-який інший напрям]
5. AI v.2.0: вибуховий розвиток моделей та систем машинного навчання За оцінкамиекспертів, ринок штучного інтелекту до 2028 року може зрости в 10 разів – з майже $36 млрд у 2020 році до оціночних $360.3 млрд у 2028 році.
У 2020-2021 роках у площині штучного інтелекту та машинного навчання все більшої популярності набували генеративні змагальні нейромережі (GAN) та моделі обробки натуральної мови.
Найяскравіший приклад – «текстовий інтелект» у вигляді GPT3 від проєкту OpenAI, за яким стоїть Ілон Маск. Команда Make it in Ukraine мала можливість протестувати цю модель, і можемо сказати, що це дуже перспективна розробка. Так, досить часто ШІ формує дивні тексти або «кислотні» відповіді, однак у порівнянні з минулим поколінням – це неймовірний крок вперед.
З кожним новим поколінням та зі зростанням складності моделей вони стають все ближче до того, що від них очікують:
створення та автоматична обробка контенту (від картинок і відео до статей та програмного коду) розпізнавання, аналітика та досить точне прогнозування результатів Загалом відчувається, що незабаром «стелю»,
що обмежує можливості поточного покоління штучного інтелекту буде пробито. Це викличе каскад досить потужних проривів у різних сферах: від медицини й генетики (розшифровка генного коду через багатошарові математичні моделі) до систем автоматичного програмування.
Щодо останнього прикладу: автогенерація JavaScript кодів у FrontEnd вже потроху починає показувати непогані результати.
Зокрема цей розвиток ШІ пришвидшить впровадження гіперавтоматизації.
6. Гіперавтоматизація Якщо поєднати можливості AI та RPA (роботизована автоматизація процесів), то отримаємо автоматизацію автоматизації, яку нині називають гіперавтоматизацією.
Враховуючи, що далеко не всі компанії опанували ще просту базову автоматизацію, цей наступний крок у 2022-2025 роках ще тільки почне набирати оберти. Хоча, звісно вже сьогодні, в R&D відділах великих технологічних компаній такі розробки вже тестуються повним ходом.
7. Модульні застосунки та сервіси Розробники великих проєктів створюють великі «комбайни», системи управління, CRM, більшість функцій з яких не потрібна усім клієнтам одразу.
Тому переплачувати за те, що не буде використано, мало хто захоче. Тим більше, що складні програмні комплекси дуже важкі для освоєння. Не кажучи вже про навантаження на обчислювальні ресурси.
Тому у найближчі роки, ймовірно, створення сервісів або програм відбуватиметься за принципом модульності або конструктора (такий собі LEGO або, якщо хочете, поличка з IKEA). І це стане стандартом. Кожний користувач братиме лише ті модулі, які будуть потрібні.
У цьому тренді ми б виділили субтренд: Low-Code та No-Code програми та сервіси. Його популярність почала зростати вже декілька років тому і, скоріше за все, залишиться на достатньо високому рівні. Адже ця сфера передбачає прості рішення, де користувач може самостійно розібратись і за допомогою мінімальних знань про логіку побудови проєктів створити власноруч досить потужний продукт. Зазвичай це графічно орієнтований конструктор, де можна не зазирати «під капот».
Це може бути діючий прототип MVP (Minimal Viable Product – мінімально життєздатний продукт) для тестування гіпотез. А для невеликих масштабів бізнесу це може бути навіть повноцінний сайт,
інтернет-магазин, мобільний застосунок тощо.
8. Нативні хмарні (Cloud-Native) платформи Потік інформації експоненційно зростає, тому обробляти її «на місцях» звичайними комп'ютерами стає все складніше. Тренд хмарних обчислень та використання хмарних сховищ сформувався вже порівняно давно. Але нещодавно почали говорити вже про Cloud-Native підхід до створення технологій, архітектур, та впровадження на їх основі програм та сервісів.
При такому підході діюча програма не адаптується до роботи в хмарі, а з самого початку розробляється так, щоб потоки інформації та навантаження використовували потенціал хмар на 100%.
Якщо у 2021 році з усіх нових цифрових розробок лише 40% відповідає концепції Cloud-Native, то до 2025 року очікується, що кожен новий проєкт буде Cloud-Native.
При цьому, згідно з актуальними дослідженнями, сьогодні 94% компаній вже користується хмарними сервісами. А до 2023 року ринок хмарних рішень лише у США може досягнути $623,3 млрд. При цьому до 2025 року обсяг даних, що зберігатимуться в хмарних центрах, сягне неймовірних цифр – 100 Зеттабайт.
9. Діджиталізація систем управління містами (Smart cities) У цій сфері – досить широка сфера застосування:
cистеми аналітики Big Data на рівні міста; системи управлiння бюджетами; системи ухвалення рішень; моніторинг ключових параметрів екологічної безпеки; системи спостереження та запобігання злочинам; сенсорні та автономні AI-системи оптимізації витрат ресурсів (подача енергії, води тощо); системи управління supply chain (ланцюги поставок різноманітних ресурсів) та логістики. Найцікавіше, що цей перелік підходить не лише для міст, а й для держав та бізнес-сектору. Оптимальний і найпрозоріший варіант, що майже виключає корупційні схеми, – supply chain на блокчейні.
Перспективи смарт-міст дуже варіюються – від фантазування, популізму та ефемерних обіцянок до вже успішно діючих систем.
10 найкращих прикладів смарт-міст, за даними The American Society of Mechanical Engineers (ASME):
Сингапур Дубаї Осло Копенгаген Бостон Амстердам Нью-Йорк Лондон Барселона Гонконг Також деякі міста та навіть країни намагаються потрапити у крипто тренд. Можна згадати Маямі,
у якому пропонувалось ввести місцеву криптовалюту MiamiCoin, а також славнозвісний Сальвадор, президент якого озвучив плани щодо створення Bitcoin City.
Від цього тренду логічно перейти до тренду, який також прийшов з криптовалютної індустрії, але стосуватиметься кожного громадянина, якщо буде успішно введений.
10. Офіційні цифрові валюти країн Уряди та Центральні банки вже декілька років працюють над системами цифрових валют CDBC(Central bank digital currency) з метою кращого управління грошовою масою та легшим контролем за її рухом.
Чому ми згадали про цей тренд? Не лише через те, що гроші стосуються кожного, а й тому, що для цих напрямів держави активно формують цілі підрозділи розробників (як блокчейн, так і зі сфери традиційного IT), криптографів тощо.
11. Web3 та криптовалюти вже поряд Хоча термін Web3 вже не новий, але зараз він починає активно йти «в люди» (тут можна дати посилання на youtube). Тобто про нього вже знають не лише техногіки, а й ті, хто ніколи до 2021 року нічого не чув про криптовалюти та вільний інтернет нового покоління.
Головний критерій,
який вимірює розвиток крипто тренду – це «Mass Adoption», тобто масове сприйняття суспільством крипто індустрії.
Ще у 2017-2018 роках у цій сфері були переважно проєкти-піраміди (схеми Понці) для збирання грошей з інвесторів, більшість з яких знищила «криптозима» 2018-2019 років. Новий виток розвитку технологій приніс зовсім інші види цінностей: від забезпечення роботи швидких децентралізованих мереж та платіжних систем до систем DeFi (децентралізованих «банків»), захисту цифрового мистецтва та медіа.
Ось лише деякі з ключових стратегічних напрямів у Web3, які будуть актуальними у 2022-2025 роках:
Розвиток децентралізації технологій за рахунок блокчейну, децентралізований інтернет, це й є свого роду «альфа-версія» Web3, до якого прагне крипто спільнота. Цифрова ідентифікація з одночасним збереженням приватності (цей парадокс дійсно виглядає життєздатно). Прозорість за рахунок публічних транзакцій в блокчейні. Топ-тренд: розвиток простих і легких у створенні та управлінні організаційних форм для компаній та навіть простих спільнот звичайних людей – DAO, децентралізовані автономні організації.
І все це – без бюрократії та незграбності традиційних форм (ТОВ, ВАТ, ПАТ і т.ін.). З технологічної точки зору ключові аспекти крипто сфери такі:
фундаментальна основа: блокчейн-технології (Ethereum, Solana, Avalanche, Polygon, і багато інших) та криптографічні протоколи мови програмування: Solidity, Rust, + класичні мови програмування можливості для професійного розвитку у сфері: більшість проєктів рухається лише завдяки спільнотам, які їх підтримують; гостра потреба у розробниках та у нетехнічних спеціалістах (дизайн, маркетинг, PR, ком'юніті менеджмент). Причому професіонали рівня Middle+/Senior у традиційній розробці досить легко можуть навчитись крипто розробці; високі зарплати; можливість не працювати як найманий співробітник, а бути контриб'ютором в open sorce проєктах, DAO. Зростання цікавості до цієї сфери красномовно показує капіталізація крипто ринку. Адже як інституції, так і люди голосують, в першу чергу, грошима.
Отже, на момент написання цього огляду, за даними CoinMarketCap, сукупна капіталізація складає $2,3 трлн. Якщо порівняти ці цифри що,
стосуються віртуальних активів, з цифрами капіталізації деяких інших напрямів фізичного світу, які ми вже згадували у цій статті, масштаб крипто ринку не може не вразити.
Ну й наостанок, чому ми приділили саме цьому тренду більше уваги: в України є усі шанси очолити цей тренд. Адже за індексом прийняття (Global Crypto Adoption Index від аналітиків з Chainalysis) Україна посідає 4 місце.
12. Кібербезпека За приблизними розрахунками, щодня зламують близько 30 000 сайтів, і кожні 39 секунд десь в інтернеті відбувається чергова хакерська атака. Загалом біля ⅔ компанії хоча б 1 раз хтось намагався зламати. Тому з року в рік тренд кібербезпеки нікуди не зникає. Тут через вибуховий розвиток сфери децентралізованих фінансів (DeFi) злам систем та виведення з них мільйонів та мільярдів доларів ліквідності відбувається зі страшною періодичністю.
Тільки протягом 2020-2021 років блокчейн та крипто індустрія потребували величезної кількості фахівців з кібербезпеки та аудиторів для смартконтрактів.
Згідно з дослідженням CompTIA, найбільше занепокоєння викликають і викликатимуть у найближчі роки такі слабкі місця кібербезпеки:
Приватність – 53% Аналіз ризиків – 46% Кібербезпекова аналітика – 45% Кібербезпекові метрики – 45% Розробка та впровадження систем Compliance – 39% Навчання співробітників правилам кібербезпеки – 35% Тестування на проникнення ззовні – 33%. Ми б взагалі виділили приватність та захист даних окремо. Це дуже дискусійна тема, де можна згадати й законодавчі ініціативи (і це не лише GDPR), і впровадження блокчейн-технологій та Web3. Їх парадокс в тому, що усе у блокчейні є відкритим і прозорим, проте працює на захист приватності краще, ніж усі закони разом.
13. Фабрики даних (Data fabric) Усе, що ми описали вище – це величезні масиви та потоки інформації. Тому саме цей тренд ми логічно залишили наостанок як такий, що об'єднує усе зазначене вище. Вже декілька років Gartner наголошує у своїх звітах на важливості цього напряму. Простими словами, фабрика даних – це екосистема управління даними з цілісною і розгалуженою архітектурою. Вона має такі головні напрями:
отримання даних; надійне збереження масивів; обробка інформації; інтеграція, API. Для кожної компанії (особливо великої)
може бути сформована своя окрема фабрика, або ж щось більш-менш стандартизоване (на зразок Azure Data Factory).
Як виглядатиме майбутнє Як бачимо, найсильніші тренди – це ті, які виникли не раптово, на хайпі, а ті, які вже тихо та методично розвивались деякий час, тестували гіпотези та MVP і вже потім почали набирати оберти та масштаб.
На більшість технологічних тенденцій значно впливає розвиток фундаментальних наук та сфер (від нанотехнологій до робототехніки та розвитку нового покоління штучного інтелекту), проте є й цілком цифрові тренди, які здатні не менш сильно вплинути на світ (Web3 та розвиток мережевої інфраструктури та захисту).
В усьому цьому Україна може успішно конкурувати, адже наші IT-фахівці традиційно вважаються одними з найбільш професійних у світі. Це разом з повним «перезавантаженням» вітчизняної науки та вузькопрофільної освіти, може забезпечити нам надійні позиції серед лідерів.
Якщо ж поки не фантазувати про таке майбутнє, то компаніям, стартапам та усім, хто зайнятий технологіями або збирається увійти у цю індустрію, варто звернути увагу на те, що буде важливим і пріоритетним у найближчі роки.
