Компанії почали активніше мігрувати до хмарних сервісів з початком пандемії COVID-19. В Україні ці процеси пришвидшило повномасштабне вторгнення. Скільки компаній вже у хмарі та що чекає на cloud-ринок, розібралися з українськими експертами.Згідно з даними TechJury, у 2020 році 61% світових компаній перенесли свої робочі навантаження в хмару. Через пандемію багато з них впровадили режим віддаленої роботи.98% компаній користується клаудсервісами, а приблизно третина з них перенесла туди 50% робочих навантажень.За даними сайту Statista, частка корпоративних даних у хмарі поступово зростає: у 2015-му — 30%, а у 2022-му вже 60%.На публічні хмарні платформи Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud припадає ⅔ ринку. AWS був першим у сфері хмарних обчислень. Microsoft прагне перевести свою величезну клієнтську базу в хмару Azure у цифровому форматі. Google запізнився з виходом на ринок хмарних обчислень, але прогресував за минулі чотири роки. AWS, Azure та Google Cloud борються за лідерство на ринку, інвестуючи мільярди у будівництво нових центрів оброблення даних,
придбання компаній, підвищення кібербезпеки та глобальне розширення.Серед чотирьох найбільших провайдерів в Україні — місцеві компанії De Novo (17,3%) та GigaCloud (16,3%). На першому місці Amazon Web Services (20,4%).За даними аналітиків Gartner, витрати кінцевих споживачів на публічні хмарні сервіси у 2023 році сягнуть $591,79 млрд. До 2025-го понад 85% компаній перейдуть на хмарні технології й не зможуть без них реалізувати свої цифрові стратегії.Зростання ринку збільшує зацікавленість у ньому кіберзлочинців. А отже, збільшується кількість законодавчих актів, які регулюють зберігання та використання персональних даних. Це збільшує шанс отримати штраф або втратити довіру клієнтів.В Україні до повномасштабного вторгнення працювало понад 50 дата-центрів та майже 40 хмарних провайдерів, найбільші з яких De Novo, GigaCloud, UCloud, NetAssist, DataGroup.У 2021 році хмарний ринок в Україні зріс на 48% у порівнянні з 2020-м. У 2022-му він мав збільшитись ще на 40%, але завадила повномасштабна війна. З її початком ставлення бізнесу та держустанов до хмари змінилося — всі важливі дані треба було захистити від можливих уражень.
До хмар почали звертатися університети, банки, телеканали, щоб забезпечити безперервність послуг навіть під час обстрілів.Після 24 лютого міжнародні компанії, зокрема Veeam, Amazon та Microsoft, надали українцям безкоштовний доступ до своїх продуктів.Про цінові переваги розповіли й GigaCloud.GigaCloud прогнозує, що у недалекому майбутньому держава не будуватиме нові дата-центри, а після війни державні організації не повернуться до власного обладнання. Попри складну економічну ситуацію, держпроєкти мають працювати, а хмара ― єдиний надійний майданчик для їхнього розміщення. Майже третина ринку споживання припадає на державні установи, лідером серед яких є «Нафтогаз». «Дані — це цифрова кров. Ми вилили її ріки за кордон. Нині невідомо, як повертати ці дані. Проте ринок у 2023 році буде зростати. Ба більше, ми вже спостерігаємо це зростання», — сказав Максим Агєєв.За словами Володимира Бєлова, протягом 2022 року в хмарі GigaCloud стало на 55% більше державних замовників. Цьому сприяв закон «Про хмарні послуги», який підписав президент за тиждень до повномасштабного вторгнення. Аналітики прогнозують збільшення глобального ринку хмарних обчислень до $1 трлн до 2026 року. Попит на хмарні сервіси у нашій країні зростає з року в рік, попри економічні кризи, пандемію та війну. У щорічному дослідженні ООН щодо електронного урядування країн-членів у 2022 році відзначили стійкість українських електронних урядових сервісів до викликів воєнного часу, зокрема, завдяки хмарам.
