Винищувачі МіГ-29 з німецького авіапарку, які Польща має намір передати Україні, Німеччина отримала "у спадок" від колишньої НДР у 1991 році. Про це український військовий портал Defence Express нагадав у статті, де розбирають, у чому "особливості" цих бортів.Тоді "у спадок" передали 29 літаків, з яких 24 вирішили залишити в строю. Винищувачі до 1991 року базувалися на аеродромі в місті Прешен, неподалік Польщі, потім їх транспортували на склад винищувального полку Jagdgeschwader 73 у місті Лаазі.
"На той момент радянський МіГ-29 ще викликав на Заході ефект новизни і враження про його "високотехнологічність" (але це все через брак об'єктивних даних за радянськими розробками того часу). Тому, наприклад, для пілотування МіГ-29 люфтваффе обирало кращих льотчиків", ідеться у статті.
Defence Express розповідає, що у 1993 1994 році німецька компанія Daimler-Benz Aerospace AG разом із російським концерном МіГ створили спільне підприємство MiG Aircraft Product Support GmbH (MAPS), в якому німецькій фірмі належав 51% акцій.
MAPS неодноразово доопрацьовував радянські МіГи: на літаки поставили апаратуру супутникової навігації, системи розпізнавання "свій чужий" західного зразка, радіотехнічну апаратуру стандарту TACAN; 1998 року з'явилися доопрацювання, які дали змогу вішати під крила підвісні паливні баки ємністю по 550 літрів, а міжремонтний ресурс двигунів збільшили від 900 до 1200 годин.
Після таких допрацювань літаки отримали маркування MiG-29G і MiG-29TG і "з формального погляду виходить, що в переданих Польщі винищувачі формально мають частку німецьких технологій, а отже, формальний привід для експортного контролю від Берліна", пише портал.
Люфтваффе кілька разів намагалося поставити їх на бойове чергування "як за стандартами НАТО", але спроби були невдалими, а у німецьких льотчиків літаки "викликали фрустрацію", бо "на такому літаку пілот" це радше "приставка" до кнопки запуску ракет, в якої немає необхідної свободи дій", йдеться у публікації Defence Express.
Згідно зі статтею, була також низка технічних причин, через які літаки не змогли стати на чергування в Німеччині:
на них загалом неможливо було організувати автоматичне передавання даних із літаків AWACS;
рівень ситуаційної поінформованості, яку давала бортова апаратура "німецьких" MiG-29T "все одно залишав бажати кращого", тому льотчик міг діяти хіба що за наведенням команд від наземних диспетчерів.
"Остаточну долю "німецьких" МіГ-29 визначила історія, коли НАТО хотів залучити ці літаки до завдань у межах операції проти Югославії в 1999 році, але не зміг. Тому що через свою нездатність приймати дані від літаків AWACS в автоматичному режимі, ці винищувачі радше заважали б, а не зміцнювали бойові порядки НАТО, і фактор можливості "дружнього вогню" теж ніхто не відкидав, тому що серби теж намагалися застосовувати свої МіГ-29, тому Німеччина в 2003 2004 роках так щедро віддала свої МіГ-29. полякам, усього за € 1. Тому що саме так німецькі ВПС оцінювали реальну бойову цінність цих літаків. Тим паче вже на той час усім на Заході стала очевидна технологічна перевага F-16", резюмував портал.
Водночас сайт підкреслює, що в будь-якому разі Україна вдячна Польщі і за вже передані літаки та за анонсовані, оскільки для країни важливим є сам факт офіційного надання членами НАТО бойових літаків.
13 квітня Польща направила Німеччині запит про передавання Україні МіГів, які Берлін отримав "у спадок" від НДР. Уряд Німеччини дозволив передавання винищувачів, пише dpa, посилаючись на міністра оборони країни Бориса Пісторіуса. Пісторіус підкреслив, що про літаки західного зразка поки не йдеться "ідеться про МіГи, тому що їх можуть розгорнути українські сили негайно, тому що вони відомі, тому що вони можуть літати негайно, тому що і технічне обслуговування, і ремонт, і обслуговування легко можливі і без перехідного періоду".
