Як передає Укрінформ, про це Держспецзв’язку повідомила у Телеграмі.
Зазначається, що використання “сильних” паролів до банківських застосунків, електронних поштових скриньок, сторінок у соцмережах чи будь-яких інших акаунтів – одне з основних правил кібергігієни, дотримання якого допомагає захистити дані від викрадення.
У Держспецзв’язку нагадали, що надійний пароль має містити понад вісім символів: великі та малі літери, цифри, спеціальні символи.
Ефективним є використання пасфрази. Це набір слів, зашифрованих користувачем. Наприклад, рядок із вірша, пісні, в якому видалені пробіли, деякі літери замінені цифрами, спецсимволами, певні букви переведені у верхній регістр.
Сильний пароль можна також створити за допомогою спеціальних сервісів генерування паролів.
Читайте також: Держспецзвʼязку попереджає про кібератаку фейковими «оновленнями операційної системи» Для кожного облікового запису важливо мати окремий, неповторний пароль.
Якщо важко запам’ятати велику кількість складних паролів, можна використати менеджери паролів – це програми, які служать своєрідним “сейфом”,
дають можливість тримати паролі у безпеці завдяки шифруванню. Використовувати менеджери паролів можна і на комп’ютерах, і на смартфонах. При виборі краще надавати перевагу програмам відомих розробників, перед встановленням перевіряти репутацію продукту, вивчати відгуки щодо безпеки.
Водночас у Держспецзв’язку застерегли від використання у паролях простих слів, поширених поєднань літер і слів, символів, що повторюються або йдуть один за одним.
“Такі комбінації як 123456, qwerty, password та подібні – категорично заборонені, хакери зламують такі паролі менше ніж за секунду”, - зауважили у службі.
Не варто використовувати як пароль власне ім’я, прізвище, дату народження чи інші персональні дані. Те саме стосується імен, прізвищ та будь-якої особистої інформації родичів.
Читайте також: Українців попереджають: хакери з росії поширюють віруси через торенти Важливо не зберігати паролі у легкодоступних місяцях або на видноті. Також краще не зберігати паролі у браузерах.
Якщо є найменша підозра, що пароль розсекречений, слід негайно його змінити.
Окрім того, у Держспецзв’язку порадили регулярно перевіряти паролі та поштові адреси на предмет витоку. Наприклад, за допомогою цього сайту.
Як повідомляв Укрінформ, торік сума збитків учасників ринку від незаконних дій з платіжними картками у порівнянні з 2021 роком зросла на 46% - до 481 млн грн.
