Зліт російських винищувачів МіГ-31К майже завжди спричиняє негайне оголошення масштабної повітряної тривоги в усіх регіонах України.
NV нагадує, у чому небезпека МіГ-31К і що це за тип літаків.
МіГ-31К — це модифікація російського винищувача МіГ-31 з можливістю підвісу гіперзвукової ракети Кинджал. Його найбільша небезпека — саме у можливості запуску цих ракет, які протиповітряні сили ЗСУ не могли збивати до появи американського ЗРК Patriot в Україні. Такі літаки — це поки єдиний носій Кинджалів на озброєнні армії РФ. У майбутньому Міноборони РФ планує замінити їх літаками МиГ-31И.
Довгий час під час вторгнення Росії в Україну літаки МіГ-31К базувалися на аеродромі Мачулищі в Білорусі, звідки такий борт зазвичай злітав в парі з російським літаком далекого радіолокаційного виявлення A-50, а в Україні щоразу оголошували повітряну тривогу. У квітні 2023 року — невдовзі після того, як білоруським партизанам, ймовірно, вдалося пошкодити А-50 — російські МіГ-31К вивели з Білорусі в Росію.
Однак така передислокація МіГ-31К не заважає Росії запускати Кинджали по Україні:
дальність польоту цих ракет оцінюється у 2−3 тис. км. «Звичайно, дальність самого літака МіГ-31К дозволяє злітати з аеродромів, що на відстані понад 1000 км, дійти до цієї точки пуску і здійснити пуск у бік України. Тому перебування цих літаків на території Білорусі не є критичним для виконання місії», — пояснював NV Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
Серійне виробництво літаків типу МіГ-31 завершилося ще в 1994 році. Це радянсько-російський двомісний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Своєю чергою, МіГ-31 стали модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25. У кодифікації НАТО літаки МіГ-31 відомі як Foxhound.
Як нагадував портал Defence Express, саме МіГ-31 свого часу став першим радянським винищувачем четвертого покоління (серед західних літаків до них належать американські винищувачі F-16, британські літаки Eurofighter Typhoon, французькі Mirage 2000).
Спочатку МіГ-31 призначався для перехоплення крилатих ракет та інших складних повітряних цілей. Різні модифікації МіГ-31 використовувалися також як носії перспективних озброєнь РФ та навіть для виведення на орбіту супутників.
На початку 2010-х років у Росії обговорювалося питання щодо припинення експлуатації МіГ-31. Але було вирішено залишити літак як модернізований перехоплювач МиГ-31БМ, а пізніше — модифікувати ці літаки як носії ракет Кинджал.
«Фактично модифікований МіГ-31К виконує функцію першої „сходинки“ ракети Він розганяється та набирає велику висоту, після чого виконує пуск. Система цілевказання дозволяє вводити польотне завдання прямо з борту літака», — пояснювали спеціалісти Defence Express.
Існує понад десять модифікацій літаків типу МіГ-31, головні характеристики їх зазвичай такі:
- Екіпаж: 2 особи
- Максимальна швидкість: 3000 км/год
- Максимальна швидкість біля землі: 1500 км/год
- Дальність польоту: 2150 км
- Практична стеля: 20,6 км
- Довжина: 22.69 м
- Висота: 5.15 м
- Розмах крила: 13.46 м
- Площа крила: 61.60 м²
- Максимальна злітна вага: 46,200 т
- Гарматне озброєння: 23-мм гармата
- Маса підвісних елементів: 3000 кг
- 4 керовані ракети великої дальності Р-33
- 2 керовані ракети середньої дальності Р-40Т
- 4 керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М
- 1 аеробалістична ракета Кинджал (Х-47М2) — лише для модифікації МіГ-31К
співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, раніше розповідав NV про переваги та недоліки літаків МіГ-31.
«Він є доволі застарілою розробкою (не є якимось „аналогов нет“, як любить Путін розказувати), якщо ми говоримо про його планер або ж двигуни. Він проходив серію модернізацій. І ось ця остання МіГ-31К зроблена як носій ракети Кинджал. Але загалом МіГ-31 залишається літаком розробки 1970-х років. Тому, як і будь-якій старій машині, йому притаманні набуті з часом недоліки про що свідчить, наприклад, доволі висока аварійність цього літака», — нагадав Мельник.
Він нагадав, що фактично щороку трапляється від однієї до трьох катастроф літаків такого типу, причому до половини цих аварій — помилки екіпажів, а решта — технічні проблеми.
Водночас одна з переваг МіГ-31К — це його висока швидкість, понад 3 тис. км на годину. «Але в самій Росії кілька років тому була заява, за яку зараз її автора звинуватили у дискредитації ЗС РФ, а він тоді сказав, що цей літак, що має технічні характеристики розвивати швидкість понад 3 тис. км на годину,
не може розганятися до половини своєї максимальної швидкості, бо виникають проблеми з планером, зокрема, зі склом, що покриває кабіну пілота», — відзначив Мельник.
Отже, за його словами, є багато свідчень про те, що цей літак — «не таке вже й чудо конструкторської думки російської, як це декому хочеться показати». «Але він, окрім цієї моделі 31К, доволі небезпечний як літак-перехоплювач оскільки той приціл, який стоїть на борту, і ракетне озброєння дають можливість вражати цілі на дальності близько 150 км Тобто, не заходячи з повітряний простір України, з неба Білорусі він теоретично може збивати літаки навіть над Києвом», — наголосив фахівець про ширшу небезпеку літаків МіГ-31.
Ракети Кинджал, носієм яких є МіГ-31, Росія має в обмеженій кількості і застосовує їх в Україні нечасто. Серед найвідоміших прикладів:
- Росія вперше заявила про використання ракети Кинджал у війні проти України для удару по військових складах у Делятині Івано-Франківської області (100 км від кордону з Румунією);
- обстріл Одеської області Кинджалами 9 травня 2022 року;
- шість Кинджалів було використано під час чергового масованого ракетного удару по об'єктах критичної інфраструктури в ніч на 9 березня 2023 року, коли РФ запустила по Україні 81 ракету різних типів і 8 дронів-камікадзе;
- перше в історії збиття Кинджала 4 травня 2023 року: російську ракету, яку випустив МіГ-31К з території Росії, перехопили українські сили ППО в небі над Київщиною заа допомогою американського ЗРК Patriot;
- удар шістьма Кинджалами по Києву 16 травня 2023 року (в ту ніч над столицею було збито всі 27 повітряних цілей, включно з ракетами Кинджал).
