У деяких сферах поява генеративного ШІ не пришвидшила та спростила роботу. Так трапляється у літературі, мистецтві та журналістиці. SPEKA спробувала з’ясувати чому медіакомпанії переважно використовують штучний інтелект як інструмент монетизації та чому втрачають довіру аудиторії. За останні вісім місяців після виходу ШІ чат-бота ChatGPT від OpenAI та оновлень генераторів зображень на кшталт Midjourney усі намагались впровадити ШІ у свою роботу. Медичний чат-бот Google зі штучним інтелектом вже тестується в лікарнях, студенти пишуть за допомогою ШІ есе, а розробники — код. Та є й приклади сумнівного застосування. Відомий журнал наукової фантастики та фентезі Clarkesworld оголосив, що призупинить подання матеріалів після потоку спам та сумнівних творів про штучний інтелект, тоді як художники використовують Midjourney, щоб перемогти конкуренцію серед людей — художник завантажив згенеровану фотографію на конкурс обкладинки для книги, хоч це і було заборонено правилами. У США адвокат використав ChatGPT, готуючи позов проти авіакомпанії, та отримав чимало недійсних судових кейсів.
Обіцянка максимізація продуктивності та економія часу є основною причиною «експериментів».Протягом багатьох років інструменти штучного інтелекту використовувалися в таких матеріалах як корпоративні звіти про прибутки та короткі спортивні історії. Але тепер, коли потужні великі мовні моделі стали широко доступними, видавці новин хочуть від них більше, але переважно це підриває основну місію медіа — надання точної та експертної інформації. Керівники кількох американських медіагруп стверджують, що вони зобов’язані навчитися використовувати тексти, створені штучним інтелектом, — що, оскільки медіа розповідає про технології, воно також повинне використовувати системи штучного інтелекту у своєму власному видавничому процесі.Директор редакції G/O Media (Gizmodo, Kotaku, The Onion) Меріл Браун у внутрішньому електронному листі до редакції після того на Gizmodo була опублікована стаття із помилками, написана штучним інтелектом заявив наступне:«Ми одночасно є провідною технологічною компанією та редакційною організацією, яка висвітлює технології світового рівня на багатьох сайтах.
Тому цілком доцільно — і фактично наша відповідальність — робити все можливе для розробки ініціатив штучного інтелекту на відносно ранньому етапі еволюції технології».Колишній головний редактор CNET Конні Гульєльмо в публічній пам’ятці для читачів на початку цього року після виявлення згенерованих штучним інтелектом історій, які містять безліч помилок, теж зауважив, що це норма:«Медіакомпаніям, видавцям і творцям контенту ще багато чого потрібно відкрити, вивчити та зрозуміти про автоматизовані інструменти оповідання, і ми будемо на передовій цієї роботи. Тим часом очікуйте, що CNET продовжить досліджувати та тестувати, як можна використовувати штучний інтелект, щоб допомогти нашим командам. Цей процес не завжди може бути легким чи красивим, але ми збираємося продовжувати використовувати його – і будь-яку нову технологію, яка, на нашу думку, робить життя кращим».Фактично медіабоси кажуть, що генеративний ШІ тестується, щоб спробувати зробити роботу журналістів швидшою та легшою. Гульєльмо, наприклад, сказав, що технологія була впроваджена, щоб «перевірити,
чи може технологія допомогти нашому зайнятому штату репортерів і редакторів у їхній роботі». Однак насправді репортери CNET та були одними з останніх, хто дізнався, що відбувається в журналі, який належить Red Ventures. Єдиними співробітниками CNET, які мали змогу використовувати інструмент штучного інтелекту, були члени команди CNET Money, відокремленої групи співробітників, які в основному розробляють експлейнери з особистих фінансів, які мають привабити трафік через пошук Google.Коли минулого тижня G/O Media опублікувала одну зі своїх перших історій, створених штучним інтелектом, надавши неточний список фільмів про Зоряні війни, стало зрозуміло, що редакція не була в курсі про нововведення. Джеймс Уітбрук, редактор розділу, у якому з’явився список, написав у Twitter, що він дізнався про існування статті лише за 10 хвилин до її виходу, а також що ніхто з редакції не редагував чи писав її. Це обурило і решту працівників редакції.І Гульєльмо, і Браун стверджують, що робота як tech-репортерів полягає в тому, щоб експериментувати з ШІ в нашій роботі, і що навчання,
як ефективно використовувати ці інструменти підтримує журналістику. Але спосіб застосування інструментів ШІ в медіа свідчить про протилежне.На вебсайті The Inventory, який належить G/O Media, цього тижня було опубліковано десятки статей під іменем «The Inventory Bot», які виглядають швидше як реклама, ніж людський огляд гаджетів.Бот BuzzFeed використовувався для створення повторюваних туристичних путівників із SEO-приманками після того, як генеральний директор Джона Перетті сказав, що компанія «очолить майбутнє контенту на основі штучного інтелекту та максимізує креативність наших сценаристів, продюсерів, авторів і нашого бізнесу». Наразі виглядає, що ЗМІ використовують генеративний ШІ для заповнення Інтернету низькоякісними версіями контенту, який уже існує.Керівники медіагруп намагаються робити більше з меншими витратами — витрачати менше часу на створення історій корисно для бізнесу, навіть якщо це жахливо для вашої репутації. Зменшення часу, необхідного для створення історій, пояснень і оглядів продуктів, означає, що кожен клац коштує нижче.Статті, створені штучним інтелектом,
не обов’язково мають бути якісними чи навіть точними, щоб заповнюватися рекламою та мати рейтинг у пошуку Google. Ось чому «експерименти» штучного інтелекту проводяться публічно. Якби ЗМІ справді хотіли дізнатися про потужність штучного інтелекту в редакціях, вони могли б протестувати інструменти всередині журналістів перед публікацією. Натомість зараз це інструмент для монетизації.У травні співробітники CNET оголосили, що створюють профспілку, щоб частково мати право голосу щодо використання інструментів ШІ. Раніше цього тижня Гільдія письменників Східної Америки оприлюднила заяву, в якій вимагала покласти край історіям, створеним штучним інтелектом, на сайтах G/O Media. Але в обох випадках шкоди завдано, а недовіра аудиторії зростає. ШІ — виняткова технологія і напевно є способи за його допомогою розширити можливості журналістів або допомогти митцям у їх творчому процесі. Але це не той приклад, який подають керівники ЗМІ.
