Стадіон «Текстильник» – місце протистояння між забудовником та громадою У неділю, 26 квітня, на території колишнього спорткомплексу «Текстильник», розташованого за гуртожитками «Текстерно” (просп. Злуки), відбулося народне віче. Його учасники виступили проти масштабного будівництва на місці спортивного комплексу. Вдатися до такого кроку людей зсусило небажання будівельника йти на жодні компроміси.
Громада готова до останнього відстоювати стадіон
Забудовник минулого тижня на світанку привіз техніку та при допомозі «тітушок» почав рити черговий котлован під майбутню будову. Люди, ставши живим щитом, зупинили роботу, але бояться її відновлення. – З забудовником при допомозі міської влади ми вели непрості перемовини, намагалися віднайти спільні точки дотику, – відзначив керівник ініціативної групи по відстоюванню спортивного об’єкта Андрій Ткаченко. – Однак те, що сталося кілька днів тому, стало точкою неповернення. Ми оголосили безстрокову акцію протесту, організували цілодобове чергування у наметовому містечку та усіма методами добиватимемося, щоб будівельні роботи більше не відновлювалися,
а стадіон залишився місту Тернополю і нашим дітям. На віче прийшло чимало активістів, які у своїх виступах говорили, як не допустити знищення спортивного комплексу. – Є облікові картки (технічні паспорти на об’єкти, які належать до комунального майна міста) з мокрими печатками, датовані 2002 роком, на комплекс спортивних споруд стадіону «Текстильник», у який входить футбольне поле, баскетбольний майданчик, поле для міні-футболу, бігова доріжка, трибуни. Наявність цих документів говорить про те, що забудовувати спортивні майданчики заборонено. Натомість керівництво будівельної фірми «Матла» демонструє спробу забудувати територію на власний розсуд, всупереч закону України про містобудування і Земельному кодексу, – сказав голова ГО «Майдан Тернопіль» Богдан Брич. Одна з мешканок даного мікрорайону закликала усіх не бути байдужими. – На боротьбу з забудовниками прошу долучатися доросле населення, адже нині непоодинокі випадки, коли діти та жінки стають на заваді «тітушкам». Якщо ми не будемо активно відстоювати своєї позиції, то лише один Бог знає, що може статися на нашому місці відпочинку і наших дітей,
– зазначила мешканка проспекту Злуки Ольга Гриб. Спортивний об’єкт має бути збережений, адже він є унікальним не лише в цьому мікрорайоні, а й в усьому місті. – Минулого роки ми на цьому стадіоні провели спартакіаду. Ви тільки би бачили, скільки тут було дітей та молоді! Вже сутеніло, а вони просили не припиняти конкурсів, так їм було цікаво. Тому хто, як не ми, має зберегти стадіон, щоб потім його відбудувати, адже влада цього не зробить. Ми повинні бути як одне ціле, на подібні віча мають приходити не сотні, а тисячі людей. І якщо Бог дозволить, то в червні організуємо другу дворову спартакіаду з конкурсом патріотичної української пісні, – зазначив головний інженер тамтешнього ЖЕКу Володимир Байгер. Депутат міської ради Петро Ландяк повідомив учасникам віча, що законним чином, через суд, повернути стадіон громаді не вдається. Натомість депутат підключив «важку артилерію» у вигляді звернень до нового губернатора та народних депутатів, які мали би підняти проблему на державний рівень, адже йдеться про порушення законодавства. Від слів до справ перейшли представники «Правого сектора».
Вони десь віднайшли металеві ножиці та за допомогою чоловічої сили повалили бетонну конструкцію, яка частково мала б відгороджувати новий будівельний майданчик від футбольного поля. На місці спорткомплексу – п’ять висоток За кращих часів спортивний комплекс бавовняного комбінату складався з футбольного поля, бігових доріжок, волейбольної і баскетбольної площадок, тенісних кортів, також було встановлено гімнастичні елементи, турніки, бруси та інше. Однак час зробив своє, безгрошів’я призвело до того, що у дитсадку, що поруч з комбінатом, розмістили приватний Інститут економіки і підприємництва. Йому ж було передано для занять з фізичної культури і спортивний комплекс «Текстильник». Кілька років тому закрився приватний вуз. Але тільки де-факто він не працює, в ньому не навчаються та не отримують дипломів студенти. Де-юре юридична особа з такою назвою не ліквідована, більше того, вона активно просуває свій бренд, правда, не в освітній галузі, а в… будівельній. Саме цей інститут виступає замовником групи з п’яти житлових будинків на місці спортивного комплексу (один з яких уже збудований).
На вічі було прийнято резолюцію, за яку підписалося понад 1500 чоловік, котрі просять допомогти зберегти залишки спортивного комплексу в комунальній власності міста. Але чи зможе громада відстояти спортивний об’єкт, адже у будівельника на руках усі дозвільні документи та рішення міськради? – Наше підприємство понад 10 років орендує дану земельну ділянку, за яку в рік сплачує близько 150 тис. грн. Протягом цього часу ми нікому не заперечували проводити спортивні заходи на стадіоні, хоча жодної компенсації нам за це не було. Нині ж, коли виготовлено проектну документацію, затверджено містобудівні умови, чомусь дане питання піднімається, – зазначив свого часу в коментарі «Номер один» представник ПП «Матла» Андрій Матла. На запитання, чи погодиться ПП «Матла» на альтернативну земельну ділянку задля того, щоб зберегти футбольний стадіон на просп. Злуки, Андрій Матла відповів так: «Якщо запропонують, то що і де? Якщо в нормальному місці, а не десь у В. Березовиці, то можна розглядати такі варіанти. Але ми також ставитимемо питання щодо компенсації за понесені фінансові витрати на підготовку проектної документації й інших погоджувальних документів».
Чи наважиться влада піти на непопулярні кроки? Отож проблема є і вона задавнена. І в тому, що сталося, винні усі сторони конфлікту. По-перше, будівельник Матла, вирішивши зводити висотки на спортивному об’єкті, не міг не знати, що зустріне спротив громадськості. Прибутки – прибутками, але і людське обличчя потрібно мати. Є питання і до місцевих жителів. Побувавши на вічі та оглянувши стадіон і навколишню територію, здивувався від побаченого. Об’єкт настільки захаращений, що навіть не віриться, що подібне може бути в нашому місті. Тут варто було б місцевим жителям спільно з тамтешнім ЖЕКом, який знаходиться неподалік, організувати суботник чи щось подібне, щоб вичистити спортивний об’єкт, можливо, навіть його огородити. Так, будівельник, який отримав цю землю, міг би огорожу зруйнувати, але, тим не менше, якісь кроки необхідно робити. Як і варто було б організувати кілька сотень чоловік під міською радою, адже саме там вирішується доля тернопільської землі. Бо одними судовими позовами справи не вирішиш. І мерії необхідно зайняти в цій ситуації тверду позицію.
Адже, киваючи на попередників, можна не сумніватися, що свою лепту в даний конфлікт внесли й очільники міста нинішньої каденції. Якщо би влада стала на бік громади, то необхідно було б зробити непопулярні кроки. Найперше, якщо не можна відмінити рішення міської ради (нинішня влада у Тернополі заявляє, що вони приймалися за каденції Левкова та Заставного), то можна визнати, що вони приймалися не в інтересах громади, прийняти нові рішення, при цьому внісши зміни у попередні. Наступним кроком треба повернути будівельнику кошти, витрачені ним за оренду землі і підготовку проектів або надати іншу ділянку, і конфлікт би вичерпався. Але чи так воно буде, коли на кону десятки мільйонів гривень?.. Віталій Попович ("Номер один") P.S.: На сесії ТМР, яка відбулася 28 квітня, було прийнято рішення про створення робочої групи, яка має в місячний термін напрацювати спільні пропозиції щодо вирішення даної конфліктної ситуації.
