Скажімо, 13 червня, на інтернет-сайті «Тернополя вечірнього» з’явилася різка стаття під красномовною назвою: «Надал у «кращих» традиціях епохи Азарова звільнив з роботи свого опонента». При чому подібні публікації за останній час мають системний характер.
Пояснити таку редакційну позицію «Тернополя вечірнього» просто. На початку 2017 року Тернопільська міська рада оголосила конкурс серед друкованих ЗМІ на розміщенні звітів про роботу. На розгляд учасників торгів запропоновано 250 тис. грн. Саме на ці чверть мільйона апріорі могли розраховувати працівники «Тернополя вечірнього». Але не так сталося. Перемогу в конкурсі отримали видання, лояльні до міського голови або які мають до нього безпосереднє відношення. Ці кошти поділили між собою «Нова «Тернопільська газета» (головний редактор Микола Мартинчук), яка відкрито співпрацює з мером (навіть ходять чутки, що він має у ній частку власності), та «Вільне життя», власник якого Петро Федоришин теж має партнерські стосунки з Сергієм Надалом.
«Вечірка» ж залишилася з носом. Не маючи належного фінансування, перестала виходити друкована версія газета. Творчий колектив перейшов в світову павутину. Там він вже фактично не залежить від влади, а тому його працівники в своїх публікаціях дозволяють собі гостро критикувати владу в особі Сергія Надала. Очевидно, заслужено, адже, саме від «кинув» колись рідне видання в найскладніший період.
