Ні для кого не є секретом, що формальним «автором» цього нахабного знущання над духом старого міста та законом є депутат Ужгородської міської ради Іван Волошин. Формально саме він опікувався кримінальною оборудкою з продажем цього об'єкту, внаслідок якого міський бюджет, за оцінками фахівців, втратив щонайменше 20 мільйонів гривень. Насправді ж цілком очевидно, що за аферою з «Короною» стояли інші, більш впливові особи, здатні перекрити своїм фінансовим потенціалом приватні інтереси усіх учасників цього криміналу, включно з авантюристом І.Волошиним, котрий на момент завершення «оформлення» «Корони» перебував на межі повного фінансового краху.
Нещодавно до рук редакції потрапив документ, яким ще не так давно прикривався в своїх авантюрах колишній кримінальний елемент, а нині ужгородський депутат. З нього видно, що громадська організація «Антикорупція», яку в часі «розквіту» режиму Януковича І.Волошин створив і очолив з метою тиску на чиновників, правоохоронців та активістів, які намагалися стати на перешкоді його злочинній діяльності, виступала партнером антиукраїнської,
прокремлівської громадської організації «Український вибір» Віктора Медведчука. Таким чином, І.Волошин виступав ужгородським представником одіозного прокремлівського політика, його надійним соратником.
Підписання Угоди про партнерство та співробітництво між закарпатською Громадською організацією «Антикорупція» та Всеукраїнським громадським рухом «Український вибір» Віктора Медведчука відбулося 22 грудня 2012 року, тобто всього через чотири місяці після приватизаційного «конкурсу». Тобто, коли таємне стало явним, викликавши суспільний вибух, а значить – виникла необхідність захистити вкладення. Як повідомив тоді приватний інтернет-ресурс І.Волошина, «Керівництво та активісти ГО «Антикорупція» повністю розділяють переконання ініціаторів та учасників громадського руху, а його завдання близькі до завдань, які з самого початку ставила перед собою наша громадська організація». Тобто, завдання було спільним – привласнення ласої частки майна громади Ужгорода.
Після цього не важко здогадатися, чому афера такого масштабу як крадіжка за безцінь в громади Ужгорода найпривабливішої в комерційному плані споруди пройшла без особливих ускладнень.
Ніхто не бажав протиставлятися не стільки самому І.Волошину, відомому схильністю до шантажу, але й тому, хто вимальовувався за його спиною.
В.Медведчук нині в Україні вже не впливовий, переховується в Росії і справедливо вважається одним з найбільших ворогів України. Натомість Іван Волошин по завершенні Революції Гідності, проти якої активно боровся у тандемі з "Українським вибором", нині старанно перефарбовується у «люстратора», вічного борця з хабарництвом та просто хорошого хлопця. І ніби між іншим у ефірі закарпатського телебачення вчить закарпатців дотримуватися закону, засуджуючи «ревізію» «Правим сектором» закарпатського маєтку свого шефа.
А ще – паралельно продовжує знищувати незаконно «приватизовану» «Корону», користуючись безпорадністю або корисливістю тих, хто вже давно мав би його зупинити.
http://www.sribnazemlja.org.ua/news/rezonans/2014-04-01-09-42-44-13428.html
