У національному природному парку «Синевир» завершили процедуру забору ікри форелі.
Процес штучної маніпуляції забору ікри під час весняного нересту описали на сторінці нацпарку у фейсбуці.
Форельне господарство у нацпарку знаходиться на території, де природні фактори забезпечують безперебійну проточну, чисту і свіжу воду. Оптимальна її температура становить близькою до 15-20 градусів Цельсія, що є важливим елементом успішного вирощування форелі. Саме це і дозволяє забезпечити максимальну продуктивність та якість риби, а також сприяє збереженню навколишнього середовища.
Процедура забору ікри у форельному господарстві парку «Синевир» проводять щороку, адже в штучних водоймах вид форелевих не відкладає ікру самостійно. Як відбувається процес, розповів начальник Синевирського природоохоронного науково-дослідного відділення Василь Сятиня.
Доїння проводять дуже обережно та пильно. Стежать за тим, щоб не пошкодити ікринки, які можуть бути дуже крихкими. Неправильно проведений процес може призвести до псування ікри та її втрати. До такої процедури необхідно заздалегідь бути готовими і підготувати окремі нерестові басейни.
Насамперед для цього потрібно визначити стать, куди поміщають відібраних самок і самців, мати необхідне інкубаційне обладнання, а головне – вміти акуратно доїти ікру, правильно здійснювати запліднення, а далі рибоводам регулярно працювати з личинками, мальком, рибоносним матеріалом.
Завчасно, перед доїнням проводять розподіл на самців і самок. Їх випускають в окремі басейни. Спочатку доять самок, а потім – самців.
«Наявність ікри видно по животу. Потрібно тільки легенько придавити, щоб не травмувати рибину і ікра виходить сама. Щоб не нашкодити рибі, процедуру забору ікри треба виконувати дуже оперативно і делікатно…» – каже Василь Сятиня.
Після завершення процедури доїння, рибу повертають у басейн з водою та надають їй відпочинку та відновлення.
Зібрану ікру разом із біологічним матеріалом самців ретельно змішують і залишають на 30-40 хвилин для запліднення. Далі штучно запліднені компоненти промиваються від зайвої рідини і поміщаються в інкубаційне обладнання, де підтримують необхідну температуру.
Головний рибовод Іван Субота який здійснює догляд за великими рибинами, а також за розвитком зародків розповів про те, що після доїння риби, її ікринки зростають до моменту появи малька. Існують так звані «форельні ясла», де після певного інкубаційного періоду з ікринок народжуються личинки, з яких виростають мальки, які надалі поповнять гірські річки та потічки.
Цього разу рибовод Іван випустив у природне середовище понад п'ять тисяч малька форелі, а також до спеціального ставка форельного господарства три тисячі малька, де під його наглядом вони зможуть зростати для подальшого розмноження.
