Генрі Кіссінджер, який помер 29 листопада 2023 року у віці 100 років, понад 50 років впливав на американську зовнішню політику
Як учений, що досліджує американську зовнішню політику, який писав про роботу Кіссінджера з 1969 по 1977, коли той був радником із національної безпеки й держсекретарем при адміністраціях Ніксона та Форда, я побачив, як його зовнішньополітичні погляди та дії призводили до добра і, переважно, до зла.
Коли Кіссінджер увійшов до складу уряду як радник Річарда Ніксона з національної безпеки, він дотримувався обмеженої точки зору на національні інтереси, відомої як «realpolitik», насамперед зосередженої на максимізації економічної та військової могутності США.
Цей владно-транзакційний підхід до зовнішньої політики призвів до цілої низки руйнівних наслідків. Вони варіювалися від підбурювання до переворотів, що призвели до встановлення кривавих диктатур (як у Чилі), до вбивства беззбройних цивільних осіб (як у Камбоджі) і відчуження потенційних союзників (як в Індії).
Підхід, що завдає шкоди
У своїй дисертації, яка стала першою книгою (Відновлений світ: Меттерніх, Каслрі та проблеми миру 1812−1822 рр Кіссінджер стверджував,
що зовнішньополітичних діячів вимірюють їхньою здатністю розпізнавати зрушення у політичній, військовій та економічній могутності у міжнародній системі, а потім використовувати ці зміни на користь своєї країни.
Дії Кіссінджера призводили переважно до злаУ цій моделі зовнішньої політики, політичні цінності — демократія, права людини — які роблять Сполучені Штати видатним гравцем у міжнародній системі, не відіграють жодної ролі.
Ця перспектива, з її самопроголошеним реалістичним порядком денним, поряд із місцем Кіссінджера на вершині зовнішньополітичного істеблішменту як радника з національної безпеки та держсекретаря протягом більшої частини десятиліття, зробила з Кіссінджера чимось на кшталт оракула зовнішньої політики для американських політиків усіх мастей.
Проте послужний список Кіссінджера розкриває проблеми, пов’язані з концепцією вузьконаціональних інтересів, позбавлених цінностей. Його час в уряді характеризували великі політичні рішення, які завдали шкоди становищу Сполучених Штатів у світі.
Камбоджійська бійня
Коли Ніксон обійняв посаду 1968 року, він пообіцяв гідне закінчення війни у В'єтнамі.
Однак Ніксон, намагаючись здобути контроль над конфліктом, зіткнувся з проблемою. Це була прозорість в'єтнамських кордонів із Камбоджею, через яку на Південь ішли поставки та солдати з Північного В'єтнаму.
Для вирішення цієї проблеми Ніксон різко активізував кампанію бомбардувань у Камбоджі, яку розпочав його попередник, президент Ліндон Джонсон. Пізніше Ніксон почав наземне вторгнення в Камбоджу, щоб відрізати північно-в'єтнамські маршрути постачання.
Як Вільям Шоукросс докладно описує ці події у своїй книзі Sideshow Kissinger Nixon and the Destruction of Cambodia (Побічний ефект: Кіссінджер, Ніксон і знищення Камбоджі — Кісcінджер підтримав політику Ніксона в Камбоджі.
Попри те, що Камбоджа не була стороною в конфлікті у В'єтнамі, бомбардування США Камбоджі, за оцінками, перевищили загальний тоннаж усіх бомб, скинутих США під час Другої світової війни, зокрема ядерних бомб на Хіросіму та Нагасакі.
Ця кампанія вбила десятки тисяч камбоджійців і створила мільйони переміщених осіб. Руйнування, спричинені бомбардуваннями, а також часткова американська окупація в 1970 році відіграли вирішальну роль у створенні політичної та соціальної нестабільності,
яка сприяла піднесенню геноцидного режиму червоних кхмерів на чолі з Пол Потом. За оцінками, цей режим убив 2 млн камбоджійців.
Підтримка того, хто здійснював геноцид
У 1970 і 1971 роках Ніксон, за порадою та підтримкою Кіссінджера, підтримав диктатора Пакистану Ях’я Хана у його геноцидних репресіях проти бенгальських націоналістів та війні проти Індії.
За оцінками, унаслідок цього конфлікту загинуло щонайменше 300 тис., а можливо, і понад мільйон бенгальців. Хан прагнув повного знищення індусів на території, яка згодом стала державою Бангладеш.
Розчарований тиском Індії у зв’язку з подальшою кризою біженців, Кіссінджер погодився з Ніксоном у тому, що Індії — побратиму з демократії, який несе на собі тягар мільйонів біженців зі Східного Пакистану, потрібен масовий голод, аби поставити країну на місце.
Ці двоє дійшли до того, що надіслали бойову групу авіаносців, аби погрожувати Індії після того, як вона постраждала від серії транскордонних атак Пакистану.
Політика Ніксона та Кіссінджера на підтримку Пакистану в період неприкритої жорстокості й агресії підштовхнула Індію в бік Радянського Союзу.
Ніксон і Кіссінджер упровадили недовіру до Сполучених Штатів в основи зовнішньої політики Індії, розділивши найстаріші та найбільші демократії світу на десятиліття.
Використання курдів, зміцнення Саддаму
1972 року Кіссінджер погодився на прохання іранського шаха про надання військової допомоги курдам в Іраку, які прагнули незалежності батьківщини. Метою Ірану було чинити тиск на іракський режим, контрольований Саддамом Хусейном, тоді як Кіссінджер прагнув тримати Радянський Союз подалі від регіону. Ця схема була заснована на переконанні курдів у тому, що Сполучені Штати підтримують курдську незалежність, як зазначив шах. Але США покинули курдів напередодні іракського наступу 1975 року, і Кіссінджер холодно зазначив, що «таємну операцію не слід плутати з місіонерською роботою».
Зрештою, іракська поразка курдів дала владу Хусейну, який продовжував дестабілізувати регіон, убивати сотні тисяч людей і вести неспровоковані війни з Іраном та США.
"Аморальне бачення"
Після того, як 1977 року Кіссінджер пішов із державної служби, він заснував Kissinger Associates, геополітичну консалтингову фірму.
Публічно Кіссінджер неодноразово радив американським політикам коригувати політику США так, аби пристосуватися до інтересів і дій таких важливих іноземних держав, як Росія та Китай.
Ці позиції узгоджуються з продемонстрованою Кіссінджером готовністю торгувати іншими правами, щоб отримати перевагу для США. Його позиції також, імовірно, дають Kissinger Associates змогу підтримувати доступ до зовнішньополітичних еліт цих країн.
У травні 2022 року Кіссінджер публічно стверджував, що Україна, жертва неспровокованої агресії з боку Росії, має поступитися частиною своєї міжнародно визнаної території, захопленої Росією — Криму та Донбасу, де було створено маріонеткові утворення — так звані «ЛНР-ДНР». У грудні він знову повторив цю тезу.
Кіссінджер також стверджував, що США мають піти назустріч Китаю, виступаючи проти узгоджених зусиль демократичних країн щодо протидії його все більшій потужності та впливу.
Зовнішня політика — складна сфера, виконана комплексними та непередбаченими наслідками. Однак, бачення Кіссінджера не пропонував панацеї від викликів, із якими стикається американська зовнішня політика.
Упродовж десятиліть аморальне бачення Кіссінджером вузьконаціональних інтересів породило свій власний набір лих — реальність, яку американській громадськості та лідерам зовнішньої політики рекомендується мати на увазі.
ПерекладNV
NV має ексклюзивне право напереклад іпублікацію колонокThe Conversation Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригіналопубліковано The Conversation
Приєднуйтесь донашоuj телеграм-каналуПогляди NV
