1 травня грузинський парламент схвалив цей законопроєкт у другому читанні. Попереду ще фінальне голосування, але в успішному для влади результаті сумнівів обмаль. Хоча президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти вето на закон, якщо депутати підтримують його у третьому читанні, у владної коаліції вистачить голосів, аби це вето подолати.Відразу ж після голосування у столиці Грузії знову спалахнули протести А втім, у владі переконані, що це рішення вчасне — через 5 місяців у країні відбудуться парламентські вибори.
«Зробити правильний крок у потрібний час — головне мистецтво політики» — виголосив на мітингу у Тбілісі Бідзіна Іванішвілі, засновник «Грузинської мрії». Іванішвілі — колишній прем’єр і відомий проросійський олігарх, найбагатша людина у Грузії. Його називають одноосібним правителем країни та порівнюють із «царем», хоч формально він не обіймає жодної керівної посади.
На свого роду «антимайдані» — мітингу, організованому «Грузинською мрією» у відповідь опозиційним протестам, — Іванішвілі пояснював: минулого року «закон про іноагентів» відкликали через занепокоєння «ошуканих опозицією співгромадян» та турботу про політичну стабільність країни.
Тепер же ситуація радикально інша, а час для просування закону «обрано ідеально»: опозиціонери на вуличних протестах розтратять енергію, яку мали накопичити до осінніх виборів, й «ослаблена агентура» виснажиться.
Демонстранти розмахують національним прапором Грузії під час протесту проти «російського закону» біля будівлі парламенту в Тбілісі, Грузія, 1 травня 2024 рокуAP Photo / Zurab Tsertsvadze«Агентурою» у скандальному законопроєкті називають усі засоби масової інформації та неурядові організації, що отримують понад 20% фінансування з-за кордону. Тобто — абсолютна більшість неурядових організацій (НУО). Їх у країні настільки багато, що практично немає жодного населеного пункту, де б ті чи ті громадські проєкти не були реалізовані коштом іноземних грантів, — пише «Новое Время».
Згідно із законопроєктом про «прозорість іноземного впливу», такі організації мають реєструватися та заповнювати публічну річну фінансову декларацію. Якщо ж вони не виконають цю умову — платитимуть штраф. Міністерство юстиції зможе в будь-який час проводити моніторинг організації та витребувати необхідну інформацію,
серед якої і персональні дані.
По суті, все, що змінилось у законопроєкті з минулого року, це термін, яким називатимуть зареєстровані організації, — з «іноагентів» їх переназвали «організаціями, які проводять інтереси іноземної сили», або «провідниками».
Опозиція, правозахисники й інші противники цього законопроєкту наголошують, що він спрямований на переслідування «неугодних» та нагадує російський закон про «іноагентів», яким кремль ще з 2012 року закручував гайки щодо свободи слова у країні. У цьому законопроєкті також бачать підтвердження розвороту курсу країни від вступу в ЄС та НАТО до «північного боку» — зближення з росією.
У «Грузинській мрії» ці закиди заперечують та натомість звинувачують критиків у тому, що вони не хочуть, аби суспільство мало доступ до інформації про іноземні інвестиції у Грузії та «чорні гроші».
Бідзіна Іванішвілі, лідер створеної ним партії «Грузинська мрія», вітає демонстрантів під час мітингу на підтримку «російського закону» в Тбілісі, Грузія, 29 квітня 2024 рокуAP Photo / Shakh AivazovПартія влади сподівається схвалити цей закон уже в середині травня — попри те,
що з квітня протести проти законопроєкту спалахнули з новою силою. На вулицях відбувалися сутички між мітингувальниками та спецпризначенцями, а в парламенті — між опозицією та провладною партією За різними оцінками, на вулиці Грузії виходили близько 100 тисяч людей.
Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило що мирна акція «вийшла за межі» закону й набула насильницького характеру, через що проти її учасників спецпідрозділи поліції застосовували газ, водомети, а також — гумові кулі (останнє МВС заперечує).
- Акція протесту проти «російського закону» біля будівлі парламенту в Тбілісі, Грузія, 1 травня 2024 рокуAP Photo / Zurab Tsertsvadze
- Затримання під час акції протесту проти «російського закону» біля будівлі парламенту в Тбілісі, Грузія, 1 травня 2024 рокуAP Photo / Zurab Tsertsvadze
Кадри з колоною чорних шоломів із щитами навпроти протестувальників на вулицях Тбілісі облетіли всі світові медіа. А вже зранку наступного дня грузинський парламент продовжив розгляд законопроєкту.
«Грузинська мрія», схоже, націлена цього разу довести справу до кінця. Під час розгляду законопроєкту в юридичному комітеті парламенту під різними приводами вигнали майже півтора десятка опозиціонерів. У відповідь опозиційні сили закликають максимально мобілізуватися та виходити на нові, ще більш масштабні мітинги.
Обидві сторони розуміють, що ці події прямо вплинуть і на майбутні вибори: опозиція сподівається, що учасники акцій протесту не підтримають Іванішвілі та його партію. Сам же засновник «Грузинської мрії» вже пообіцяв «відповідальність» для найбільшої опозиційної партії — «Єдиний національний рух» — уже після виборів.
читайте також
- російський «іноагент». Як Грузія опирається, щоб не втратити європейську перспективу
- Тепла ванна для тирана. Найвідоміші інтерв’ю з диктаторами
- Шість запитань про конфлікт у Нагірному Карабаху
