Центральний банк Туреччини здійснив несподіване підвищення ключової облікової ставки — з 42,5% до 46% прагнучи заспокоїти ринки після різкого ослаблення національної валюти та зростаючих політичних ризиків.
Це рішення стало сюрпризом для більшості аналітиків: лише 3 з 23 експертів, опитаних Bloomberg, очікували такого кроку.
Ліра падала, довіра — тежОстанні тижні для Туреччини були надзвичайно напруженими:
- Арешт опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу викликав внутрішню політичну кризу;
- Іноземні інвестори вивели понад $7,7 млрд з облігацій, номінованих у лірах;
- Нацбанк витратив близько $50 млрд резервів, щоб утримати курс близько 38 лір за долар.
- Ліра трохи зміцнилася — на 0,2% після рішення.
- Індекс Borsa Istanbul 100 знизився з ранкового максимуму і практично не змінився.
- Доходність 10-річних держоблігацій впала на 61 базисний пункт, до 34,64%.
Контекст: інфляція, ставки і геополітикаТурецька інфляція сповільнювалася 10 місяців поспіль і в березні склала 38,
1%, порівняно з піком понад 70% у 2022-му. Уряд прагне знизити цей показник до 24% до кінця 2025 року.
Однак останні коливання, викликані не лише політикою, а й новими тарифними бар’єрами США, загрожують зірвати стабілізаційні плани.
Що кажуть експертиОкан Ертем Turk Ekonomi Bankasi:
“Підвищення ставки — спроба повернути довіру до політики центробанку. Це принесе тимчасове полегшення на ринку ліри.”
Ерік Майєрссон SEB:
“Ринки залишатимуться обережними через політичні репресії. Ми очікуємо поступове зниження ставки з червня, з кінцевою метою — 32% до кінця року.”
Що далі?
Рішення про повернення до аукціонів тижневої репо-ставки та зростання овернайт ставки до 49% свідчить про прагнення центробанку відновити контроль над грошовим ринком, навіть ціною поглиблення рецесійних ризиків.
