Мінфін Росії оголосив підвищення ставки ПДВ до 22%. Підприємці припускають, що після цього варто очікувати стибка цін та інфляції.
Чому в Росії можуть зрости ціни?Підвищення цін очікують одразу після підвищення податку на додану вартість, повідомляє 24 Канал з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
Також голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін назвав підвищення ПДВ "найнеприємнішою для бізнесу та населення податковою новацією".
Це може призвести до того, ПДВ все ж таки відшкодовується по ланцюжку, але кінцевий споживач його платить. Знову буде інфляція, знову підвищення ставки тощо,
– констатував Шохін.
На якому етапі підвищення ПДВ в Росії?Підготовлений Мінфіном проєкт бюджету на 2026 рік та плановий період 2027–2028 років передбачає підвищення загальної ставки ПДВ, повідомляє 24 Канал з посиланням на російське ЗМІ "Медуза".
Кошти, які принесе підвищення ПДВ, насамперед призначені для забезпечення фінансування оборони та безпеки, повідомив Мінфін. Натомість пільгова ставка ПДВ у 10% зберігається для всіх соціально значущих товарів – продукти харчування,
ліки і медична продукція, товари для дітей та інші.
Передбачається, що поправки до Податкового кодексу Росії, що передбачають, серед іншого, підвищення ПДВ, набудуть чинності з 1 січня 2026 року.
Що відомо про бюджет Росії та дефіцит?
- Бюджет Росії перебуває на борговій голці. Російський Мінфін оголосив, що збільшуватиме розмір позик, що зараз надається. Там додають, що борг нібито нарощуватимуть у розумних межах. Водночас у цій ситуації є й поганий бік, а саме те, що інфляція вдаряє найперше по вкладниках банків, по населенню країни.
- Разом з тим росіян закликали готуватися до 5-8 років життя з "воєнним бюджетом" Витрати на оборону становлять третину федерального бюджету на 2025 рік, а сукупні витрати на оборону та безпеку сягають 17 трильйонів рублів.
- Росія може підвищити податок на додану вартість з 20% до 22% через великий дефіцит бюджету, щоб отримати додатково 1 трильйон рублів щорічно. Підвищення ПДВ може загнати інфляцію, зменшити обіг готівки та ослабити купівельну спроможність населення, ускладнюючи економічне зростання.
