За даними розслідування, проведеного виданням The Times of Britain, Китай та Росія активно використовують мережу спокус та фіктивних зв'язків для шпигунства за американськими фахівцями у сфері високих технологій.
Методи старої розвідшколи злилися з цифровими інструментами сучасного світу, і тепер арена шпигунських операцій знаходиться не в провулках Москви і не в барах Парижа, а на платформах на кшталт LinkedIn та конкурсах стартапів.
Джеймс Молванон, керівник консалтингової компанії Pamir Consulting, що спеціалізується на ризиках інвестицій у Китай, розповів The Times, що став метою саме такої операції.
Методи старої розвідшколи злилися з цифровими інструментами сучасного світу, і тепер арена шпигунських операцій знаходиться не в провулках Москви і не в барах Парижа, а на платформах типу LinkedIn і конкурсах стартапів
«Я почав отримувати десятки вишуканих запитів від молодих китаянок, – сказав Молванон. - Усі вони виглядали як успішні консультантки чи аналітики. Вони знали, де я буваю, і навіть приходили на заходи, на які не було запрошено».
За його словами, дві жінки спробували проникнути на закриту конференцію у Вірджинії,
присвячену інвестиційним ризикам. Вони мали при собі повний перелік учасників, знали програму та теми доповідей. "Це виглядало не як випадковість, а як операція", - стверджує експерт.
Американська розвідка називає цей метод "медовою пасткою" - класична схема, в якій інтимні або емоційні зв'язки стають інструментом отримання секретної інформації.
«Ми не використовуємо подібні методи, а наші противники використовують, і це створює асиметричну перевагу», — каже Молванон.
За даними п'яти джерел у ЦРУ, опитаних The Times, так звана «сексуальна війна» — лише частина значно ширшої системи проникнення. Китай та Росія діють не через традиційних агентів, а через бізнесменів, академіків, інвесторів і навіть через моделей, що маскують свої справжні завдання.
Колишній офіцер розвідслужб США, який нині консультує стартапи в Кремнієвій долині, розповів журналістам про випадок із «чарівною російською жінкою», яка влаштувалася в аерокосмічну компанію і незабаром вийшла заміж за американського інженера. Перевірка показала: у молодості вона навчалася у школі «м'якої сили» в Росії,
зникла на десять років, а потім з'явилася в США в ролі «експерта з цифрових валют».
Китай та Росія діють не через традиційних агентів, а через бізнесменів, академіків, інвесторів і навіть через моделей, що маскують свої справжні завдання
"Це реальний метод - вийти заміж, завести дітей, стати частиною життя об'єкта та десятиліттями збирати інформацію", - стверджує джерело.
Згідно з опублікованим у лютому звітом Комітету з внутрішньої безпеки Палати представників США, Комуністична партія Китаю пов'язана як мінімум з 60 випадками промислового шпигунства за останні чотири роки. Але експерти впевнені, що це лише вершина айсберга.
Шпигунство сьогодні не потребує паролів і плащів. Китайські компанії організують конкурси стартапів, запрошуючи американських підприємців подати свої інновації. Один із таких конкурсів – 9-й Китайський (Шеньчженьський) міжнародний конкурс інновацій та підприємництва – пройшов у Бостоні, Лондоні та Токіо. Учасники мали передати китайським чиновникам детальні бізнес-плани, дані про інтелектуальну власність та особисті відомості.
Генеральний директор біотехнологічної компанії з Каліфорнії розповів The Times,
що його змусили носити мікрофон протягом усього конкурсу, а за його діями спостерігали представники китайського уряду.
«Вони записували кожне моє слово, – розповів він. - Після того, як проект отримав перші 50 тисяч доларів, ці гроші перевели на мій особистий рахунок, а не на рахунок компанії. І це виглядало як підстава». Через кілька місяців федеральне фінансування його стартапу було заморожено, оскільки влада запідозрила іноземне втручання.
Колишній офіцер розвідслужб США, який нині консультує стартапи в Кремнієвій долині, розповів журналістам про випадок із «чарівною російською жінкою», яка влаштувалася в аерокосмічну компанію і незабаром вийшла заміж за американського інженера.
Молванон описує ще одну схему, яку він називає drafting - "захоплення частки". Китайські венчурні фонди навмисно інвестують у стартапи, які одержують гранти від Міністерства оборони США. Коли іноземний капітал перевищує допустимий поріг, держава втрачає право фінансувати проект — і разом із ним контроль над інновацією.
За даними комітету з малого бізнесу американського Сенату, 2024 року шість із 25 найбільших одержувачів державних субсидій мали «явні зв'язки з Китаєм»,
отримавши при цьому від Пентагону близько 180 мільйонів доларів.
Комітет із запобігання крадіжці інтелектуальної власності оцінює щорічні збитки США від промислового шпигунства в 600 мільярдів (!) доларів. Серед гучних справ — історія Клауса Плогбілла, громадянина Китаю, який у 2023 році спробував продати за 15 мільйонів доларів агентам ФБР під прикриттям технології акумуляторів, вкрадених у компанії Tesla. Його засудили до двох років в'язниці, а його спільник Ілун Шао досі бігає.
Пекін, за даними Reuters, продовжує заохочувати такі схеми через державні інноваційні фонди. Вони під виглядом грантів фінансуються «обмінні програми», а американські стартапи, не підозрюючи, стають джерелами технологій для китайських оборонних корпорацій.
Джефф Стофф, колишній аналітик щодо Китаю в уряді США, стверджує, що значна частина цих дій формально не порушує закон.
Американська розвідка не використовує подібні методи, але їх противники використовують, і це створює асиметричну перевагу.
«Вони просто використовують слабкість нашої системи. Китайці знають, як грати та вигравати за нашими правилами, - заявив він в інтерв'ю The Times. — Це справжній Дикий Захід. Китай нападає на наші стартапи, університети, інноваційні центри, а ми ще не вступили в бій».
Експерти Федерального бюро розслідувань США зазначають,
що LinkedIn став ключовим майданчиком для шпигунського вербування. Під виглядом «рекрутерів» чи «інвесторів» сотні фіктивних профілів, пов'язаних із російськими та китайськими структурами, контактують з інженерами, військовими підрядниками, дослідниками штучного інтелекту. Один із агентів, який побажав залишитися неназваним, повідомив телеканалу NBC News:
"Ми виявили, що 70 відсотків спроб контактувати з нашими фахівцями у сфері оборони відбуваються саме через LinkedIn".
LinkedIn став ключовим майданчиком для шпигунського вербування
Спокута стала інструментом розвідки, а соціальні мережі — її полем бою. В епоху, коли інформаційні дані коштують дорожче за золото, достатньо одного «прийнятого запиту у друзі», щоб почалася операція вартістю мільярди доларів.
Автори розслідування констатують: світ, у якому шпигуни більше не ховаються за дзеркальними окулярами, а діють під виглядом підприємців та інвесторів, потребує нового рівня обізнаності. Цифрова епоха породила нову форму холодної війни — війну без пострілів, але з тисячами електронних спокус, де зброєю є лайки, бізнес-заявки та фальшиві посмішки. Як сказав один з американських офіцерів, які брали участь у розслідуванні:
«Ми звикли шукати ворога у тіні. А тепер він не лише усміхається нам на фото профілю, а ще й пропонує партнерство».
