Живі оператори замість чатботів і блокування підозрілих транзакцій. ЄС ухвалить нові правила роботи банків

Європейський Союз погодив новий пакет правил, спрямованих на посилення захисту споживачів від онлайн-шахрайства, прихованих комісій і витоків даних.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на Європарламент.

Згідно з домовленістю між Європарламентом в країнами-членами ЄС, банки та інші постачальники платіжних послуг будуть зобов’язані:

• покривати збитки клієнтів, якщо не впровадили належні механізми захисту від шахрайства;
• блокувати підозрілі транзакції;
• забезпечити доступ клієнтів до живої служби підтримки, а не лише чатботів.

Крім того, онлайн-платформи отримають нові обов’язки: вони мають видаляти шахрайські оголошення.

Якщо цього не буде зроблено, платформи зобов’яжуть компенсувати витрати банків, які відшкодовували кошти постраждалим користувачам.

Нові правила також передбачають більше прозорості щодо платіжних комісій, легший доступ до готівки в сільській місцевості та спрощений обмін інформацією між банками та платіжними сервісами.

Щоб нове законодавство набуло чинності, його ще мають формально схвалити Європарламент і держави-члени.

Як адаптується Україна до норм ЄС

У квітні 2020 року в Україні набув чинності закон про фінмоніторинг, який встановлює нові норми ідентифікації клієнтів банків. Він змінив деякі правила для банків і їхніх клієнтів.

Закон про фінмоніторинг адаптує українське законодавство до європейських норм фінмоніторингу. Він потрібен, щоб у майбутньому претендувати на членство в ЄС.

Цей закон передбачає:

• підвищення порогу обов’язкового фінансового моніторингу для переказів від 400 000 грн;
• підтвердження переказу від 5 000 грн (клієнта можуть попросити копію паспорта, з неї візьмуть ПІБ, номер документа та адресу проживання;
• оновлення інформації про бенефіціарів компаній. Україна однією з перших у світі впровадила реєстр бенефіціарних власників. На відміну від безлічі інших країн (включно з країнами ЄС і США) будь-який обиватель може зайти на сайт ЄДР і подивитися, кому належить компанія.

Крім того, ЄС немає обмежень для міжнародного руху капіталу. А якщо Україна хоче приєднатися до SEPA, необхідно підлаштовуватися під ці стандарти безпеки ЄС.

Саме тому на початку липня український уряд схвалив нову Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки. У її межах також погодили розширення підстав для позасудового доступу податкових служб до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Цим рішенням уряд обіцяв послабити банківську таємницю в найближчі три роки.

До того ж однією з ключових умов вступу України до ЄС є також створення Реєстру рахунків фізичних осіб.

Читайте також: «ПриватБанк» примусово стягне з Коломойського і Боголюбова $3 млрд — вони не сплатили штраф у визначений термін