За першу добу дії американської морської блокади іранських портів жодне судно не прорвалося через заслін. Шість торгових кораблів виконали наказ військових США і були змушені повернутися в іранські порти на Оманській затоці. Про це повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), заяву якого цитує Reuters.
Блокада була введена в понеділок за наказом президента Дональда Трампа після зриву переговорів про мир між США та Іраном наприкінці вихідних. Згідно з офіційною заявою CENTCOM, блокаду "застосовують неупереджено щодо суден усіх націй, які входять в іранські порти або залишають їх".
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Що насправді сталося в Ісламабаді: ЗМІ про те, як Трамп змінює військові удари на економічну блокаду
Повна заборонаБлокада поширюється на все узбережжя Ірану, включно з портами в Перській затоці та Оманській затоці. Під дію заборони підпадають будь-які судна, незалежно від прапора і країни походження. Це означає, що під загрозою зупинки опинилися не тільки іранські, а й кораблі з країн, які продовжують торгівлю з Іраном: зокрема, Китай, Індія і низка держав Близького Сходу.
Виняток зроблено для гуманітарних вантажів: продовольства, медикаментів та інших товарів першої необхідності. Однак і вони підлягають огляду.
Офіційне попередження, надіслане мореплавцям у понеділок, свідчить: "Будь-яке судно, що входить до заблокованої зони або залишає її без дозволу, може бути перехоплене, перенаправлене і захоплене". Великобританія через своє Агентство з морської торгівлі (UKMTO) також повідомила судноплавні компанії про запроваджені обмеження, додавши, що "нейтральні судна", які перебували в іранських портах на момент оголошення блокади, отримали пільговий період для виходу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Bloomberg: після провалу місії Венса США та Іран спробують вдруге зупинити війну
Масштаб операціїДля забезпечення блокади США задіяли:
- понад 10 тисяч військовослужбовців;
- понад 12 військових кораблів;
- десятки літаків.
Примітно, що берегова охорона США в операції участі не бере. За даними джерел Reuters,
шість її кораблів, які раніше перебували на Близькому Сході, були перекинуті в Азію ще на початку війни.
Реакція ринківПісля введення блокади ціна на нафту знову перевищила позначку в $100 за барель, перш ніж трохи відкотилася на тлі надій на відновлення переговорів. Зі свого боку, ціни на європейський природний газ різко зросли — майже на 17% за один день. Від початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану, що стартувала 28 лютого, світові ціни на нафту зросли приблизно на 50%. Насамперед через погрози Тегерана перекрити Ормузьку протоку. Це означає, що ціни на бензин, авіаквитки, комунальні послуги та більшість споживчих товарів найближчими тижнями продовжать зростати.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Міністр енергетики США назвав терміни, коли настане пік ціни на нафту
РизикиАналітики, опитані Reuters, попереджають: блокада — це "масштабний військовий захід без чітких часових рамок", здатний спровокувати нові удари у відповідь Тегерана і створити колосальне навантаження на і без того крихке перемир'я.
Іран за кілька тисяч американських авіаударів зазнав серйозних втрат.
Його військовий потенціал істотно ослаблений. Однак, за оцінками аналітиків, Тегеран вийшов із конфлікту з більш жорстким керівництвом і зберіг під землею значні запаси високозбагаченого урану, придатного для створення ядерної зброї.
Високозбагачений уран — це уран із вмістом ізотопу U-235 вище 20%, що наближає його до збройових стандартів. Це робить Іран потенційно небезпечним гравцем навіть в умовах військового послаблення.
Переговори між США та Іраном зірвалися минулими вихідними. Саме їхній провал і став формальним приводом для введення блокади. При цьому на ринках зберігається обережний оптимізм: інвестори розраховують на новий раунд дипломатичних контактів, що частково стримує зростання нафтових цін.
Нагадаємо, що МВФ заявив — війна на Близькому Сході вже серйозно вдарила по світовій економіці А перебої на нафтових ринках можуть уповільнити економічне зростання, розігнати інфляцію та навіть підвищити ризик глобальної рецесії.
У США найпомітнішим наслідком уже стало зростання цін на пальне — середня ціна галона бензину сягнула $4,11.
За оцінкою МВФ, найбільшим бенефіціаром війни зараз є Росія її економіка 2026 року може зрости на 1,1% проти 1% 2025-го. Цьому сприяють високі ціни на нафту і тимчасове послаблення американських санкцій щодо частини російського нафтового експорту.
