Російського проаоєнного блогера та політтехнолога Віктора Васильєва вислали з Киргизстану, про це він повідомиву своєму телеграм-каналі. Йому також заборонений в'їзд до країни на 10 років. У центральноазійській країні його судилиза вербування киргизстанців до російської армії для участі у війні проти України.
Васильєв написав, що державні органи надали йому 10 днів на виїзд із країни, і він залишив територію Киргизстану через кордон добровільно. Васильєв поскаржився, що не встиг «подати позов проти видання «Азаттик» (це киргизька служба Радіо Свобода – ред.) та забрати взуття з ремонту».
Васильєв раніше опублікував на своїх каналах та сторінках відео, в якому звернувся до президента РФ Володимира Путіна, журналістів та «камрадів в Африці». У ньому він називає себе «журналістом, політологом і африканістом», заперечує висунуті йому звинувачення і стверджує, що справа проти нього є «замовленням» спецслужб та «агентів впливу» Великої Британії, які нібито підкупили владу Киргизстану.
Киргизстан відпустив із СІЗО співробітницю «Русского дома», затриману за вербування найманців для РФ
17 квітня 2025 року Держкомітет нацбезпеки Киргизстану у справі про найманство затримав в Оші чотирьох осіб і доставив їх до столиці країни,
Бішкека. Серед затриманих були співробітник мерії Оша Сергій Лапушкін та співробітниця офісу «Російського дому» (представництво Росспівробітництва) в Оші Наталія Секеріна. Також було затримано ще двох людей, про яких були відомі лише ініціали. Один із них працював на ламповому заводі в Джалал-Абадській області; російські ЗМІ повідомили, що четвертим підозрюваним був Віктор Васильєв.
Про себе він говорив як про «політолога», але, за даними журналістських розслідувань, Васильєв співпрацює з російською військовою розвідкою ГРУ. У Росії Васильєв був політтехнологом у структурі засновника групи найманців ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Віктор Васильєв згадується в кількох розслідуваннях. Центр «Досьє» виявив, що до 2018 року він мав прізвище Луковенко. Він навчався в Московському державному університеті та був активістом організації «Російський вердикт»; 2011 року його засудили до восьми років колонії суворого режиму за вбивство 58-річного уродженця Шрі-Ланки в день «Русского марша». Через п’ять років Луковенко звільнився умовно-достроково.
За даними The Insider, після звільнення Васильєв-Луковенко опинився в Африці, а з 2019 року став вести телеграм-канал «Улыбаемся и машем». Цей канал, як з’ясували журналісти, є частиною «сітки каналів», яку протягом кількох років створював Пригожин.
Васильєв-Луковенко також започаткував проєкт «Російсько-українська радикальна ініціатива» (РУРІ), який контролювало Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генштабу Росії. В межах РУРІ було створено декілька нібито проукраїнських каналів, які поширювали повідомлення про вбивство мирних українців через роздачу зброї населенню та критикували територіальну оборону та ЗСУ.
