Польща, Литва, Латвія та Естонія посилюють охорону критичної інфраструктури через побоювання, що Росія може організувати атаку під чужим прапором із використанням українських дронів.
Про це у понеділок, 10 серпня, пише Reuters.
Минулого тижня Литва заявила, що Москва може готувати таку постановочну атаку. Польща, Латвія та Естонія також попереджали про можливі диверсії, які Росія може використати для перевірки готовності НАТО реагувати на тлі сумнівів щодо подальшої прихильності США до Альянсу.
«Ми не наївні, ми бачимо інформацію, читаємо між рядків і робимо свою роботу. Ми посилюємо безпеку критичної інфраструктури, постійно обмінюємося інформацією з нашими розвідувальними службами щодо того, що робити далі», — сказав міністр оборони Литви Робертас Каунас.
Читайте також:
Росія, ймовірно, вже використовує захоплені українські БПЛА для провокацій — ЗМІ Минулого місяця Литва направила військових для допомоги поліції в охороні термінала імпорту скрапленого природного газу, нафтового термінала, ключового енергетичного сполучення з Польщею та гідроакумулювальної електростанції Каунас.
Латвія посилила охорону всієї критичної інфраструктури, зокрема дамби на річці Даугава поблизу Риги та підземного газосховища Інчукалнс, повідомив прем'єр-міністр Андріс Кулбергс.
«Потенційна гібридна загроза зараз більш імовірна, ніж раніше», — сказав він.
Читайте також:
Росія готує локальні операції проти Литви — Науседа Представник розвідки однієї з країн Балтії повідомив, що оцінки спецслужб свідчать про підготовку російськими військовою та внутрішньою розвідками можливої атаки під чужим прапором на інфраструктуру в Росії, країнах Балтії або Польщі з використанням безпілотників українського виробництва. Така атака може відбутися протягом кількох днів після отримання схвалення від керівництва, зокрема російського диктатора Володимира Путіна.
Основне занепокоєння, згідно з цими оцінками, викликає не стільки безпосередній вплив такої атаки, скільки «політичний хаос», який вона може спричинити у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, поки європейські країни та США обговорюватимуть, як і чи варто реагувати, сказав представник.
Читайте також:
У Польщі найбільша нафтогазова компанія Orlen аналізує альтернативні маршрути імпорту газу на випадок, якщо звичні шляхи постачання будуть порушені, повідомило джерело, обізнане з діяльністю компанії.
Orlen імпортує 80% газу до Польщі через термінал скрапленого природного газу у Свіноуйсьце на Балтійському морі та підводний газопровід із Норвегії, який виходить на берег неподалік. Оператор інфраструктури Gaz-System працює в умовах «підвищеної пильності», повідомило інше джерело, безпосередньо обізнане із ситуацією.
Orlen відмовилася коментувати конкретні превентивні заходи. Представник Gaz-System заявив, що компанія стежить за геополітичною ситуацією та реагує відповідно.
Державна компанія Polskie Elektrownie Jądrowe, яка займається будівництвом першої атомної електростанції в Польщі, заявила про появу підроблених корпоративних документів, покликаних ввести зацікавлені сторони в оману. За даними компанії, їхнє походження можна простежити до місця «на схід від Польщі».
Компанія розслідує інцидент спільно зі спецслужбами та правоохоронцями, а також стежить за можливими диверсіями чи іншими загрозами.
Польський оператор електромереж та один із підрозділів армії у липні почали посилювати охорону енергетичного сполучення з Україною, яке допомагає стабілізувати українську енергосистему.
Таємничі безпілотники також з’являлися в різних країнах Європи. Минулого тижня в Німеччині посадовці виявили безпілотник із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав це гібридною атакою, але не поклав відповідальність на жодну країну. Росія відкинула припущення німецьких політиків і ЗМІ про свою причетність.
Директор Польського центру східних досліджень (OSW) Войцех Конончук, сказав, що хвиля звинувачень з боку Росії на адресу країн Балтії у співпраці з Україною може бути підготовкою ґрунту для російських атак на ці країни.
За його словами, на тлі того, що російські війська загрузли у війні в Україні, а українські удари по енергетичних та інших об'єктах у Росії завдають шкоди її економіці, метою Москви може бути повернення переваги.
Послання Європі, за словами Конончука, полягатиме в тому, що якщо вона не погодиться на вимоги Москви,
Росія поширюватиме дестабілізацію. Це ризикований крок, заснований на розрахунку, що Заходу забракне політичної волі для відповіді.
Загроза російських провокацій — що відомо28 червня керівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі полковник Павел Шота публічно заявив, що Росія готова заслати «зелених чоловічків» на територію балтійських держав. За його оцінкою, Путін нині є заручником власної поразки, через що Росія здатна продовжувати військові дії в Україні ще кілька років, паралельно вдаючись до гібридних атак проти східних рубежів Альянсу.
29 червня Міноборони Литви виступило з дещо іншою заявою — за даними мовника LRT, відомство повідомило що наразі немає жодних об'єктивних ознак підготовки Росії до повномасштабного військового нападу на країни Балтії.
Читайте також:
Як після війни карали німців. Коли впав Третій рейх, Чехословаччина почала «чистки»: фольксдойче чекала депортація, а часом і лінчування 3 липня The Telegraph з посиланням на джерела, близькі до президента Польщі Кароля Навроцького, повідомляло, що США попередили Варшаву про підготовку Москвою збройної провокації на польській території — за даними журналістів, дії можуть здійснюватися з Калінінграда чи Білорусі й включати сценарії від ракетних та дронових ударів до перетину кордону.
4 липня політолог Петро Олещук зазначив, що, згідно з американськими даними, провокації РФ можуть розпочатися вже за кілька місяців, а Польща наразі не готова до такого розвитку подій.
15 липня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявляв, що Росія може готувати операцію під чужим прапором із застосуванням українських дронів.
