Іранська влада сигналізує про готовність до кардинальної зміни своєї військової доктрини. У разі відновлення масштабних американських авіаударів за рішенням Дональда Трампа, Іран розширить зону ведення бойових дій та завдасть ударів по військових об'єктах США на території Європи, а також по критичній цифровій інфраструктурі.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на обізнані джерела в іранських урядових колах.
Нові зони ризику та потенційні цілі
- Південно-Східна та Південна Європа іранський генералітет пропрацьовує сценарії ураження об'єктів у європейських країнах-членах НАТО. Зокрема, йдеться про болгарську авіабазу Безмер, де американські ВПС нещодавно розгорнули дозаправну інфраструктуру.
- Кіпр об'єктом підвищеної уваги залишається британська база Акротірі (раніше вже атакована безпілотником), яку Пентагон використовує для логістичної підтримки.
- Світова інфраструктура у Тегерані розглядають диверсії проти підводних волоконно-оптичних кабелів, що проходять крізь Ормузьку протоку, що загрожує колосальними збоями в глобальній мережі інтернет та фінансових комунікаціях.
Представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) наголошують, що будь-яка іноземна база, надана США для операцій проти Ірану, перетворюється на легітимну ціль.
Експерти оцінюють такі загрози як реальні, проте обмежені в масштабах. За словами Сідхарта Каушала з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), Іран здатний задіяти балістичні ракети середньої дальності проти європейських цілей. Однак зі збільшенням відстані точність зброї падає, а для досягнення кордонів Європи Тегерану доведеться суттєво зменшувати вагу бойової частини ракет.
Водночас Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) звертає увагу на спроби атак іранських ракет на віддалену базу США та Великої Британії Дієго-Гарсія в Індійському океані. Це доводить наявність у Тегерана засобів ураження з радіусом понад 2000 км, хоча точна кількість таких ракет та готовність Ірану виснажувати цей арсенал залишаються під питанням.
Ескалація на тлі дипломатичного глухого кутаГеополітичне загострення супроводжується кадровими змінами всередині Ірану. Після призначення нових представників жорсткого крила, зокрема ексглави КВІР Мохсена Резаї, на ключові посади в оборонному секторі, верховний лідер Моджтаба Хаменеї чітко демонструє курс на тривале силове протистояння.
Оскільки переговори щодо судноплавства в Ормузькій протоці остаточно зайшли в кут, а Вашингтон відмовляється від діалогу, аналітики передбачають, що окрім прямих ракетних ударів, Іран активно залучатиме проксі-мережі (шиїтські формування в Іраку, Хезболлу та хуситів) для дестабілізації ситуації на кількох фронтах одночасно.
Нагадаємо, "Головна війна ще не почалася": Іран готує масштабний удар після перемир’я.
