Непал переживає одну з наймасштабніших природних катастроф останніх років. 26 серпня у Гімалаях біля кордону з китайським Тибетом обвалилася величезна маса льоду, каміння та ґрунту. Потік пішов униз гірськими річками, руйнуючи поселення, дороги, мости та енергетичні об'єкти. Станом на ранок 28 серпня кількість підтверджених загиблих у Непалі зросла до 469 людей ще понад тисячу людей вважають зниклими безвісти.
Серед людей, із якими після стихійного лиха немає зв'язку, є й українці. За останніми даними МЗС, розшукують 56 громадян України Водночас у списках підтверджених загиблих та поранених українців наразі немає. Оперативна група українського посольства вже працює безпосередньо в районі катастрофи.
UA.News розповідає, що сталося в Гімалаях 26 серпня, як обвал льодовика запустив ланцюгову реакцію, чому вода за лічені хвилини перетворила гірські долини на потік каміння та бруду, де шукають українців і чому після першої повені Непалу вже загрожує друга.
26 серпня: все почалося високо в Гімалаях
Катастрофа розпочалася у високогірній частині регіону біля кордону Непалу та Тибету Спочатку сейсмологічні станції зафіксували сильний сигнал.
Через його характеристики могло здатися, що в районі стався землетрус.
Однак подальше вивчення супутникових знімків показало іншу картину. За попередніми висновками дослідників, які наводитьAssociated Press, від гірського масиву відірвалася величезна частина льодовика Разом із льодом униз рушили скелі, ґрунт і каміння.
Маса була настільки великою, що сам обвал створив сейсмічний сигнал. Далі почалася ланцюгова реакція. Уламки потрапили в систему гірських річок, яка далі веде у напрямку непальського округу Расува.
Саме звідти через кілька годин почали надходити перші кадри масштабного руйнування.
Це була не бетонна дамба: що насправді прорвалоОдне з ключових питань цієї історії — що саме мають на увазі, коли говорять про «прорив дамби».
Йдеться не про руйнування бетонної греблі. Після обвалу льодовика величезна маса каміння, льоду та землі перекрила частину річкового русла Фактично природа сама за короткий час створила дамбу.
Такі утворення називають природними загатами. Вода продовжувала надходити з верхів'їв, однак далі її шлях перекривала хаотична маса уламків.
За загатою почала накопичуватися вода.
Проблема в тому, що на відміну від інженерної греблі така конструкція нічим не укріплена. Вона складається з валунів, ґрунту, льоду та піску, між якими вода постійно шукає слабкі місця.
Під тиском водойми загата поступово руйнується. Коли її частина не витримує, величезний об'єм води може вивільнитися практично одномоментно.
Саме такий механізм розглядається як одна з головних причин катастрофічної хвилі, яка пішла вниз у напрямку Непалу.
Вода йшла з Тибету через Бхоте-Коші до ТрішуліПодальший маршрут стихії вже можна відновити достатньо точно.
Паводкова вода прийшла з боку Тибету річкою Бхоте-Коші. Далі потік пройшов через Расувагадхі, Тімуре та Сябрубесі, а потім потрапив до річки Трішулі
Гірські річки в цьому районі проходять вузькими долинами. Поруч із ними будують дороги, мости, поселення, електростанції та прикордонну інфраструктуру просто тому, що іншого зручного місця в горах часто немає.
Коли в таку долину раптово приходить багатометрова хвиля, воді практично нікуди розтікатися. Вона концентрується в одному вузькому коридорі та продовжує набирати руйнівну силу.
За пів години рівень води міг зрости приблизно на дев'ять метрів
Швидкість розвитку подій стала однією з головних причин великої кількості жертв.
За оцінками дослідників, на окремих ділянках рівень води міг піднятися приблизно на дев'ять метрів лише за 30 хвилин Для людей нижче за течією це практично не залишало часу.
Навіть якщо попередження надходило, потрібно було зрозуміти, що відбувається, знайти родичів, залишити житло й піднятися достатньо високо над річкою.
Але найбільшою проблемою була навіть не сама вода. Потік ніс із собою каміння, дерева, ґрунт, автомобілі та уламки будівель. У якийсь момент він фактично перетворився на селеву лавину.
Така маса значно важча за звичайний паводок і здатна руйнувати бетонні конструкції, зривати дороги та зміщувати великі валуни.
Найбільше постраждали північні райони Непалу біля кордону з Тибетом.
Стихія завдала серйозних руйнувань населеним пунктам, дорогам, енергетичним об'єктам і прикордонній інфраструктурі. Через пошкодження або повне перекриття доріг застрягли близько тисячі легкових і вантажних автомобілів.
Для гірського Непалу це особливо серйозна проблема.
У багатьох місцях одна дорога фактично є єдиним транспортним коридором між поселеннями.
Якщо її змиває, населений пункт може опинитися відрізаним від решти країни на дні або навіть тижні. Те саме стосується мостів. Знищення одного переходу через гірську річку інколи означає необхідність робити величезний об'їзд або взагалі залишає єдиним способом дістатися до людей гелікоптер.
Саме тому авіація стала ключовою частиною рятувальної операції.
До 27 серпня було здійснено 239 вертолітних вильотів. 211 виконала армія Непалу, ще 28 — приватні компанії.
Зникли автобуси з паломникамиПісля повені не могли знайти приблизно 18–20 автобусів які перевозили паломників у напрямку озера Госайкунда на фестиваль Джанай Пурніма.
Наземні рятувальники певний час навіть не могли дістатися до цієї місцевості через руйнування доріг. У таких умовах встановити точну кількість людей у зоні катастрофи надзвичайно складно.
Частина подорожувала автобусами. Частина — у туристичних групах. Інші могли самостійно пересуватися між невеликими гірськими поселеннями.
Саме тому протягом перших двох днів дані про зниклих постійно змінювалися.
Чому серед зниклих так багато іноземцівНепальські Гімалаї — один із найпопулярніших високогірних туристичних регіонів світу. Тому в момент стихійного лиха тут перебували сотні іноземців.
Вранці 27 серпня повідомлялося про 590 туристів, з якими не могли встановити зв'язок. Серед них було 476 іноземців і 114 громадян Непалу.
Пізніше цифри збільшилися. За новішими даними у списках зниклих залишалося понад тисячу людей, серед яких могло бути до 540 іноземців більш ніж із 30 держав.
Сам факт відсутності зв'язку, однак, не означає загибель людини. У постраждалих районах пошкоджені дороги, лінії електропередач та телекомунікації. Окремі туристичні групи могли просто опинитися відрізаними від мережі
Через це консульські служби багатьох країн паралельно перевіряють списки готелів, туристичних операторів, гідів і рятувальних центрів.
56 українців залишаються без зв'язку
Український слід у цій історії став зрозумілим уже в перший день після катастрофи. Спочатку йшлося про одну велику туристичну групу.
Пізніше стало відомо про дві українські туристичні групи: одна налічувала 47 людей,
друга — сімох. Ще одна українка подорожувала разом з іноземцями.
Згодом кількість збільшилася. Станом на ранок 28 серпняМЗС повідомляло вже про 56 українців, із якими немає зв'язку
Водночас відомство окремо наголосило: українців у підтверджених списках загиблих або поранених немає. У цьому випадку формулювання «зникли безвісти» передусім означає неможливість встановити контакт у зоні масштабного руйнування комунікацій.
Пошук українців відбувається не лише дистанційно. Оперативна група посольства України в Індії прибула безпосередньо до району стихійного лиха.
Консули контактують із владою Непалу та місцевими рятувальними службами. До операції також залучено почесного консула України в Непалі. Основне завдання зараз — встановити місцезнаходження кожного громадянина України та, за необхідності, організувати евакуацію.
При цьому пошуковим службам передали повну наявну інформацію щодо українців — маршрути, склад туристичних груп та інші дані, які можуть допомогти їх знайти.
27 серпня: масштаби трагедії почали стрімко зростатиПерші цифри загиблих після катастрофи були значно нижчими.
Це типова ситуація для масштабних повеней у важкодоступній гірській місцевості. Рятувальники спочатку фізично не можуть потрапити до частини постраждалих районів.
У міру відновлення доступу кількість знайдених загиблих починає зростати. Станом на день 27 серпня повідомляється щонайменше про 165 загиблих.
Nepal News на той момент повідомляв уже про 177 знайдених тіл. Частину з них усе ще не вдалося ідентифікувати. Тіла знаходили не лише в Расуві, а й у Нувакоті, Дхадінгу, Горкхі, Чітвані, Танахуні та Навалпарасі.
Масштаб рятувальної операції також швидко збільшувався. Вже 27 серпня до неї залучили 7415 співробітників сил безпеки. Серед них були 3318 поліцейських, 2355 військовослужбовців та 1742 співробітники Збройних поліцейських сил Непалу.
Паралельно працювали медичні бригади. Для евакуйованих створювали тимчасові пункти розміщення, забезпечували людей питною водою, їжею та медикаментами
Але ефективність рятувальної операції сильно залежить від погоди. У горах навіть гелікоптер не завжди може працювати через низьку хмарність, дощ або нестабільні повітряні потоки.
А станом на ранок 28 серпняповідомляється уже про 469 загиблих у Непалі. Ще понад тисячу людей вважалися зниклими безвісти. Пошук продовжується вже третю добу.
Рятувальники обстежують русла річок, поля уламків, зруйновані будівлі та райони, куди раніше неможливо було потрапити. Через масштаби стихії остаточна кількість жертв може ще змінитися.
Після першої повені утворилося нове небезпечне озероАле на цьому історія не закінчилася. Після обвалу та першої повені величезна кількість каміння й уламків залишилася в гірській долині. Частина з них знову перекрила річку.
У результаті утворилося нове загатне озеро. 28 серпня стало відомо про загрозу нової повені Станом на четвер у водоймі накопичилося приблизно два мільйони кубометрів води.
За прогнозом китайських служб, протягом наступних трьох днів туди може надійти ще близько трьох мільйонів кубометрів. Для порівняння, це приблизно 1200 олімпійських басейнів.
Найбільший приплив очікують приблизно 1 вересня
Проблема фактично повторює механізм першої катастрофи. Річку перегородила не бетонна споруда, а каміння та уламки.
За ними накопичується дедалі більше води.
Чим більше водойма, тим сильніший тиск вона створює на природний бар'єр. Китайська сторона вже направила інженерну групу для повітряного обстеження району та створення тривимірних моделей.
Фахівці розглядають можливість прокладання водовідвідного каналу Але зробити це швидко в нестабільному високогірному районі надзвичайно складно. Додаткову небезпеку створюють прогнозовані опади.
Якщо рівень води продовжить швидко зростати, загата може не витримати. У такому разі вниз тією самою долиною піде нова хвиля.
Людей знову просять триматися подалі від річокЧерез нову загрозу місцева влада закликала мешканців нижче за течією залишатися у безпечних районах. Рятувальникам також рекомендували не працювати безпосередньо біля берегів у небезпечних місцях. Фактично люди, які лише почали повертатися після першої повені, знову змушені готуватися до евакуації.
Саме це робить нинішню катастрофу особливо складною. Пошукова операція ще не завершилася. Сотні сімей не знають, де перебувають їхні родичі.
Дороги й мости потрібно відновлювати.
А паралельно рятувальники мають готуватися до можливого другого удару.
Чому Гімалаї стають дедалі небезпечнішими
Окреме питання — чи можна безпосередньо пов'язувати катастрофу зі зміною клімату. Причини конкретного обвалу льодовика ще потребують детального дослідження.
Необхідно встановити роль температури, опадів, будови льодовика, стану скель та інших факторів. Тому говорити, що глобальне потепління безпосередньо стало єдиною причиною подій 26 серпня, було б передчасно.
Однак загальна тенденція давно викликає занепокоєння вчених.
Як пояснюють дослідники, яких цитуєAssociated Press, потепління у Гімалаях призводить до відступу льодовиків та деградації вічної мерзлоти Це впливає не тільки на обсяг льоду.
Замерзлий ґрунт фактично допомагає утримувати гірські схили. Коли він відтає, скельні масиви стають менш стабільними. Паралельно біля льодовиків формуються нові озера, які часто утримуються лише природними валами.
Так виникає цілий набір ризиків — від кам'яних і льодових обвалів до раптових проривів льодовикових озер.
Для країни це не абсолютно нова загроза. У серпні 2024 рокукатастрофічна повінь фактично
знищила село Тхаме. Вода несла вниз бруд, гравій і великі валуни.
Було зруйновано 20 будинків, школу та медичний заклад Тобто механізм уже знайомий Непалу: високо в горах накопичується вода, природний бар'єр руйнується — і вниз за дуже короткий час приходить потужна хвиля.
Але події серпня 2026 року виявилися незрівнянно масштабнішими.
Катастрофа тривала години, а наслідки залишаться на рокиОсновний удар стихії був дуже швидким. Обвал. Перекрита річка. Накопичення води. Прорив. І потік, який лише за кілька годин пройшов через десятки кілометрів гірських долин.
Але відновлення регіону займе набагато більше часу. Непалу доведеться ремонтувати дороги, відбудовувати мости, відновлювати електроенергетичні об'єкти, зв'язок і житло.
Паралельно країні потрібно буде переглядати системи раннього попередження. Звичайна повінь після сильного дощу часто розвивається поступово. Тут часу могло бути лише кілька десятків хвилин.
І саме це, ймовірно, стане одним із головних уроків трагедії.
Катастрофа 26 серпня продемонструвала, що небезпека в Гімалаях може виникнути далеко від населених пунктів, високо серед льодовиків, а вже через кілька годин перетворитися на гуманітарну кризу для цілої країни.
І поки рятувальники продовжують шукати понад тисячу людей, серед яких залишаються десятки українців, у горах уже формується нова загроза. Тому станом на 28 серпня для Непалу ця катастрофа все ще не завершилася.
