Про це повідомляє Dilo з посиланням на дані Reuters.
За інформацією джерел агентства, Білий дім розглядає низку заходів для поглиблення співпраці, включно з можливим президентським указом щодо критично важливих мінералів. Посадовці США вже провели попередні консультації з представниками бізнесу, щоб оцінити їхній інтерес до інвестицій у венесуельські надра.
Такий крок є частиною стратегії Вашингтона з посилення економічного впливу в Латинській Америці та витіснення Китаю, який мав тісні зв'язки з усунутим від влади Ніколасом Мадуро. Після арешту Мадуро в січні тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес змінила зовнішньополітичний курс і пішла на зближення зі США.
Відкриття ринку та складнощі з оцінкою запасівМіністерство фінансів США вже у березні почало пом'якшувати санкції, дозволивши окремі транзакції із золотом венесуельського походження (зокрема через державну компанію Minerven) та укладання угод у добувній галузі. Раніше Трамп також заявив про домовленість, яка передає під контроль США понад 65 млрд барелів доведених запасів венесуельської нафти.
Водночас інвестори стикаються з низкою суттєвих ризиків:
- Застаріла геологічна база: точні обсяги покладів невідомі, оскільки офіційні карти спираються на дослідження 2009 року, а звіти влади не розмежовують прогнозні ресурси та економічно вигідні запаси;
- Кримінальний контроль: значну частину золотоносних родовищ у гірничорудному басейні Оріноко контролюють нелегальні озброєні угруповання;
- Спектр сировини: попри наявність покладів золота, бокситів, нікелю, залізної руди, кольтану й урану, у країні фактично немає значних запасів рідкісноземельних металів;
- Законодавче поле: у квітні парламент Венесуели ухвалив закон про гірничу промисловість, який закріплює власність на надра за державою та встановлює роялті до 13% від валової вартості видобутку.