Німеччина в останні місяці стикається з різким зростанням гібридних загроз і диверсій, які влада пов'язує з Росією. Одночасно російська активність зачіпає й інші європейські країни — від Польщі до Молдови та Румунії. На цьому тлі держави ЄС посилюють захист критичної інфраструктури, протидію безпілотникам і роботу спецслужб.
Російські дрони, диверсії та агенти: Росія випробовує безпеку Європи4 серпня на території німецького аеропорту "Лейпциг/Галле" поруч з українським військово-транспортним літаком виявили дрон із вибухівкою. Слідство встановило, що до інциденту причетний Кремль. Ще один безпілотник і вибухівку знайшли в Німеччині 14 серпня.
Нова серія інцидентів сталася 1 вересня. У Бранденбурзі невідомі атакували підстанцію Прайлак: двома ракетами були пошкоджені високовольтні лінії. Під час огляду місця експерти виявили ще 20 саморобних ракет.
Того ж дня під Кельном перекинутий через лінію електропередачі кабель спричинив коротке замикання, внаслідок чого відключилися одразу п'ять енергоблоків.
Про масштаби загрози свідчать дані Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини.
Від початку 2026 року в країні зареєстрували понад 165 імовірних диверсій. Крім того, зафіксовано 747 випадків виявлення підозрілих дронів і понад 1 000 їхніх прольотів над об'єктами критичної інфраструктури, військовими базами та підприємствами оборонно-промислового комплексу.
У відповідь Німеччина розгортає масштабну програму захисту від гібридних атак і диверсій — так званий "Захисний щит". Берлін посилює мобільні спецпідрозділи федеральної поліції, закуповує нові гелікоптери та системи придушення БпЛА.
https://www.youtube.com/watch?v=lcXcd6OKaO8
Крім того, до захисту критичної інфраструктури залучають українських інструкторів. Вони мають передати німецьким силовикам практичний досвід протидії російським безпілотникам і відбиття атак.
На тлі почастішання диверсій Польща закликає Європейський Союз суттєво скоротити російську дипломатичну присутність і обмежити свободу пересування російських дипломатів.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав країни ЄС вислати майже тисячу російських дипломатів — до 40% від їхньої загальної кількості.
За його словами, частина співробітників російських дипломатичних представництв займається діяльністю, несумісною з їхнім офіційним статусом, і працює на спецслужби РФ.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України зазначають:
"Росія намагається дестабілізувати Євросоюз, використовуючи дипломатичне прикриття для прямого шпигунства, саботажу та залякування. У Європі дедалі чіткіше усвідомлюють, що відповіддю на гібридні атаки Москви має бути жорстка ізоляція російських агентів і посилення заходів безпеки".
Ще одним напрямком російської активності стає українсько-молдовське прикордоння. У ніч на 9 вересня російські ударні дрони атакували міжнародний пункт пропуску "Старокозаче" на кордоні України з Молдовою.
Внаслідок атаки загинули двоє українців, ще двоє дістали поранення. Також постраждав громадянин Молдови. Рятувальники евакуювали 16 осіб. Безпілотники вдарили по інфраструктурі пункту пропуску та прилеглій території, спричинивши пожежі. Роботу КПП тимчасово зупинили.
https://www.youtube.com/watch?v=tcGrgIK6rpg
Президентка Молдови Мая Санду засудила російську атаку:
"Ми засуджуємо такі напади і настільки жорстоку агресію. Подумки ми з жертвами цієї війни та з Україною. Молдова продовжуватиме зміцнювати своє повітряне спостереження й оборону з нашими європейськими партнерами. І я закликаю до посилення протиповітряної оборони України".
Це вже не перший удар у безпосередній близькості від молдовського кордону. 20 серпня внаслідок атаки безпілотників постраждав пункт пропуску біля населеного пункту Котловина Одеської області. Тоді дрони також залетіли на територію Молдови.
21 серпня під удар потрапив міжнародний пункт пропуску "Табаки", а 25 серпня була пошкоджена інфраструктура автомобільного КПП "Виноградівка — Вулканешти".
Російські дрони створюють загрозу не лише прикордонним районам, а й цивільній авіації Молдови та Румунії. Через безпілотники, які залетіли в повітряний простір двох країн, аеропортам доводилося тимчасово призупиняти роботу.
Паралельно Росія активізує вербування людей у Молдові для розвідувальної та диверсійної діяльності. За даними Служби інформації та безпеки Молдови, російські спецслужби шукають потенційних виконавців через соціальні мережі та пропонують їм гроші за фотографування або спостереження за певними об'єктами.
Як зупинити російські диверсії в Європі — думки експертівПро масштаби російської гібридної активності та можливу відповідь Європи в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Андрій Андрієвський політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV;
- Павел Гавлічек співробітник Дослідницького центру AMO;
- Штефан Мелле директор Діалогового офісу з громадянського співробітництва зі Східною та Південно-Східною Європою;
- Олег Постернак політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки.
— Днями був затриманий громадянин Азербайджану, який постійно проживає в Молдові та вів розвідувальну діяльність на користь ФСБ. У його телефоні виявили листування з людиною, яка представилася співробітником ФСБ. Він знімав об'єкти, пов'язані з військовою інфраструктурою.
Це вже прямий доказ того, що Росія має конкретний інтерес до військових об'єктів у Молдові. Йдеться не про абстрактний збір інформації: конкретна людина вивчала та фотографувала об'єкти.
Це означає, що Молдова присутня в ширших планах, які розробляються в Росії,
і, ймовірно, розглядається як можливий об'єкт атаки.
Нещодавно до нас уперше залетів російський реактивний дрон. Він пролетів через усю територію Молдови неподалік Кишинева, залетів до Румунії, потім повернувся і вибухнув на півночі нашої країни, на щастя, у полі. Пізніше з'явилася інформація, що були виявлені дрібні уражальні елементи. Тобто йдеться про бойовий дрон.
Не можна виключати, що за допомогою таких польотів Росія проводить розвідку боєм і намагається визначити розташування наших систем ППО. Міністерство оборони повідомляє, де і коли безпілотники входять у повітряний простір країни. Така інформація дозволяє зрозуміти, в яких районах наші радари їх бачать, а де — ні.
Ситуація вже зовсім не така, якою була пів року тому. Раніше йшлося передусім про інформаційно-підривну та політичну діяльність, спроби корумпувати політиків. Зараз усе переходить в іншу фазу — це військова розвідка та провокації із застосуванням дронів. І це виглядає вкрай тривожно.
Я вважаю, що реакція нашої влади недостатня. Так, нашого посла в Москві відкликали до Кишинева, рівень дипломатичних відносин знизився.
Але це, як і раніше, слова і дипломатія.
Нам потрібні дрони-перехоплювачі, тому що про дипломатію вже не йдеться. Це реальна загроза для громадян Молдови: безпілотники літають над нашими головами, і рано чи пізно може статися трагедія.
Нам потрібні системи ППО або хоча б дешевші дрони-перехоплювачі. Потрібно або швидше розв'язувати цю проблему самостійно, або домовлятися з Румунією про допомогу в захисті нашого повітряного простору.
Для Росії Молдова дуже важлива. Наше розташування на карті має для неї величезне значення. Поруч Румунія — країна НАТО, тут же тил України, де можна відтягувати сили. Неподалік Чорне море та порти Одеської області.
Тому на Молдову спрямовуються величезні зусилля. Росія продовжує впливати на наших політиків. Скоро вибори в Гагаузії — це територія, де Росія зберігає значний вплив і яку постійно намагається перетворити якщо не на гарячу точку, то на джерело проблем для всієї країни.
У нас також існує потужне проросійське лобі, яке виступає проти будь-яких спроб посилити армію. Щойно Німеччина передає нам один БТР, у проросійському сегменті інформаційного простору починається істерика:
кажуть, що Молдову втягують у війну і що наші солдати нібито підуть воювати проти Росії.
Ці сили транслюють установки російської пропаганди й намагаються блокувати будь-які рішення, які суперечать інтересам Москви. Останні атаки дронами, інциденти на пунктах пропуску та вибух безпілотника на півночі Молдови показують, що одних дипломатичних заяв уже недостатньо.
https://www.youtube.com/watch?v=xDWtyZUfIcc&t=1s
ПАВЕЛ ГАВЛІЧЕК: Росія розглядає європейські підприємства як цілі для спецоперацій
— Якщо говорити лише про Чехію, ми вже бачили акти саботажу проти промисловості, зокрема оборонних підприємств. Були кібератаки на державні установи, включно з Міністерством закордонних справ. Були й більш ранні диверсії, зокрема вибухи у Врбетіце у 2014 році, де зберігалися боєприпаси. Пізніше стало відомо, що за цим стояла російська військова розвідка ГРУ.
Ми вже стикалися з атаками в інформаційній та кіберсфері, а також із фізичним знищенням підприємств. І це лише Чехія. Аналогічні події відбуваються в Німеччині, Польщі, країнах Балтії та інших державах Європи.
Історія з Лейпцигом також стосується інфраструктури,
яка використовується для допомоги Україні. Росія спробувала атакувати об'єкти та літаки, пов'язані з постачанням певних матеріалів в Україну. Тому реакція Німеччини цілком закономірно виявилася жорсткою.
Серед можливих заходів у відповідь обговорюються закриття Російського дому в Берліні та візові обмеження для російських громадян. Інші міністри закордонних справ ЄС також говорять про необхідність посилення візової політики.
Ми бачимо, що такі операції мають конкретні наслідки для нашої безпеки. Якщо Європа не буде системно цим займатися, наслідки можуть бути дуже серйозними.
Є й інші напрямки, де необхідно чинити тиск. Наприклад, Німеччина продовжує співпрацю з російською компанією "Росатом" у сфері атомної енергетики. Така співпраця також може мати негативні наслідки для європейської енергетичної безпеки.
Йдеться не лише про Німеччину. У Данії та Польщі з'являлися повідомлення про спроби саботажу проти підприємств, які виробляють дрони або інші матеріали для України.
Потрібно більше займатися захистом приватних підприємств. У Чехії деякі виробництва та заводи фактично розглядаються Росією як цілі для спецоперацій. Тому протидіяти цій загрозі необхідно і на національному, і на загальноєвропейському рівні.
https://www.youtube.com/watch?v=nDL-tSMLEDU
ШТЕФАН МЕЛЛЕ: Закриття російських структур — сильний політичний сигнал
— Закриття Російського дому в центрі Берліна та російських структур у Бонні — це значною мірою символічні кроки. Вони, звісно, обмежують можливості російських структур і впливають на суспільне сприйняття, але повністю проблему не вирішують. У Росії залишається безліч інших інструментів. Проте це сильний політичний сигнал.
Заходи у відповідь теж були очікуваними. Закривається німецький інститут і консульство в Петербурзі, яке багато років було важливим центром для міста, своєрідним виходом у зовнішній світ.
Десятки тисяч людей вивчали там мову і сприймали цей майданчик як можливість зберігати контакт із вільнішим світом і отримувати уявлення про те, що відбувається за межами Росії.
Те, що зараз це стає неможливим, було очікувано на тлі того, що відбувається. Але якщо порівнювати це зі щоденними атаками на Україну, бомбардуваннями та руйнуваннями, то все це, звісно, другорядне.
https://www.youtube.com/watch?v=exEp3RLVUgk
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Росія користується тріщинами всередині Європейського Союзу
— Мене навіть дещо втішила реакція міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара,
який висловив протест РФ. І це уряд Роберта Фіцо, який загалом вважається проросійським.
Словацьке посольство розташоване неподалік від будівлі, яка постраждала внаслідок російської атаки. Виходить, знадобився такий інцидент, щоб уряд Словаччини хоча б публічно почав синхронізувати своє ставлення до Росії з іншими країнами Європейського Союзу, для яких російська загроза вже не викликає сумнівів.
Така синхронізація вкрай важлива. Поки Росія користується тріщинами всередині Європейського Союзу, вона розширює інструментарій свого впливу на континент.
Російська Федерація здатна системно проводити диверсії, кібератаки, гібридні операції, а також політичні заходи, пов'язані з підтримкою тих чи інших сил.
Річ не лише у шпигунах чи дипломатичному імунітеті співробітників посольств і консульств. Інструментарій значно ширший. Певні експерти або партійні чиновники можуть просувати ідеї тіснішої дружби з Росією на противагу США чи Україні.
Деякі такі ініціативи знаходять відгук у частини суспільства й отримують додаткову підтримку. У цьому й полягає проблема.
Тому необхідні синхронізація дій ключових країн Європейського Союзу та реальне розуміння масштабу загрози. Це також відповідальність спеціальних служб, які мають забезпечувати стабільність і внутрішню безпеку своїх держав.
https://www.youtube.com/watch?v=8krBfYbsO0M
Читайте також: Чому проросійські праві посилюються в Німеччині і чим це загрожує Україні — розбір експертів
