Європейські спецслужби попереджають про можливе посилення російської активності проти країн НАТО найближчими місяцями. Наразі в Європі вже зафіксували серію диверсій, підпалів, вибухів і дронових інцидентів, частину яких влада та спецслужби пов’язують із Росією. Про це інформує повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на The Guardian.
Спецслужби говорять про можливе посилення російської активностіКерівники трьох європейських розвідувальних і безпекових структур в окремих інтерв’ю The Guardian заявили, що Росія може готувати активніші дії проти європейських країн.
Очільник чеської Служби безпеки та інформації Міхал Куделка заявив, що серед можливих сценаріїв є посилення дронової активності, провокації під чужим прапором та обмежене вторгнення на територію країни НАТО, яка межує з Росією. За його словами, такий сценарій може розвиватися протягом «місяців, а не років».
Водночас глава латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс повідомив, що його відомство не бачить ознак неминучого нападу. За його словами, є ознаки підготовки Москви до більш рішучих дій у Європі,
але наразі незрозуміло, чи йдеться про конкретні плани, чи про частину ширшої стратегії дестабілізації.
Керівник військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільсон також заявив, що російська кампанія диверсій у Європі, ймовірно, посилюватиметься найближчими місяцями.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Які диверсії вже фіксували в ЄвропіПопередження спецслужб з’явилися після повідомлень про серію інцидентів, які європейські уряди та правоохоронні органи пов’язують із російською діяльністю.
Одним із найрезонансніших став інцидент у Німеччині. 4 серпня біля аеропорту Лейпциг було виявлено безпілотник із вибухівкою. Німецький уряд 1 вересня заявив, що вважає Росію відповідальною за цю гібридну атаку. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що російська сторона, за оцінкою німецьких служб, надала технології та обладнання, а для виконання операції були залучені агенти низького рівня.
Американська розвідка також дійшла висновку, що за інцидентом у Лейпцигу стояла Росія. Після появи дрона літак DHL був змушений перервати посадку,
а під час набору висоти згодом зіткнувся з іншим невідомим об’єктом. Пізніше слідчі припустили, що ним також міг бути ворожий безпілотник.
У серпні в Естонії стався підпал на об’єкті Milrem Robotics, компанії, яка виробляє роботизовані військові машини та постачає продукцію Україні. Естонська влада розслідує можливу причетність Росії. Компанія заявила, що інцидент не вплинув на виробництво та поставки.
На початку вересня в Мюнхені поліція Німеччини розпочала розслідування підпалу на території компанії Rohde & Schwarz, яка працює у сфері оборонних технологій. Було затримано двох громадян Болгарії, яких підозрюють у використанні запалювальних пристроїв на будівельному майданчику. Німецькі правоохоронці перевіряють можливий зв’язок цього випадку з більшою кампанією диверсій.
Диверсії на польській залізниціОкремий напрям російської диверсійної активності пов’язують із транспортною інфраструктурою Польщі.
У листопаді 2025 року на залізничній лінії поблизу населеного пункту Міка стався вибух. Ділянка колії використовувалася для перевезень у напрямку України. За словами прем’єр-міністра Польщі
Дональда Туска для вибуху використали вибухівку C4. В іншому місці було пошкоджено кабелі живлення залізниці.
Польська влада заявила, що до диверсій можуть бути причетні двоє громадян України, які, за версією слідства, працювали на російські спецслужби. За даними польської сторони, після атак вони виїхали до Білорусі.
Ці випадки стали частиною ширшого розслідування диверсій у Польщі, де раніше фіксували підпали та вибухи на різних об’єктах. Польські правоохоронці заявляли, що частина виконавців могла отримувати завдання через Telegram від осіб, пов’язаних із російськими спецслужбами.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Литва розслідує підпали об’єктів, пов’язаних з УкраїноюЛитовські правоохоронці раніше також пов’язували серію спроб підпалів із російською військовою розвідкою.
У січні 2026 року литовська влада заявила, що за спробами підпалів у 2024 році стояло російське ГРУ. Ціллю був завод, який постачав українським військовим радіочастотні сканери. У справі заарештували шістьох людей з Іспанії, Колумбії, Куби, Росії та Білорусі.
Литовська сторона також повідомила про пов’язані спроби диверсій у Польщі,
Румунії та Чехії. Йшлося про об’єкти нафтової інфраструктури, склади та громадські місця.
Росію пов’язують із переходом до атак на оборонні об’єктиКерівник латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс розповів The Guardian, що характер російської диверсійної активності змінюється.
За його словами, якщо раніше йшлося про випадкові цілі, підпали та диверсії, покликані посіяти паніку, тепер увага дедалі більше зосереджується на конкретних об’єктах, пов’язаних із підтримкою України.
«Ми бачимо, що вони намагаються атакувати залізничну інфраструктуру, інфраструктуру підтримки України. Зараз ми бачимо рух у бік об’єктів оборонної промисловості», – сказав Межвієтс.
Керівник шведської військової розвідки Томас Нільсон назвав нещодавній інцидент із безпілотником у Лейпцигу «переломним моментом». Він зазначив, що атаки, які можуть призвести до загибелі людей або пошкодження критичної інфраструктури, мають інший масштаб наслідків.
Дрони стають окремим напрямом гібридних атакЄвропейські країни останніми місяцями також фіксують збільшення кількості підозрілих польотів безпілотників біля аеропортів,
військових об’єктів, портів та логістичних компаній. Німеччина та інші європейські держави пов’язують частину таких випадків із російською розвідувальною та диверсійною діяльністю.
Окрім випадку у Лейпцигу, у вересні НАТО також зіткнулося з новими дроновими інцидентами. Литва повідомляла про безпілотник, який увійшов у її повітряний простір і був збитий винищувачем НАТО. Литовська влада припускала, що він міг потрапити на територію країни з боку Білорусі.
Європейські спецслужби закликають не піддаватися паніціВсіпереч попередженням про посилення російської активності, представники балтійських спецслужб закликають не робити висновків про неминучий напад.
Глава латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс зазначив, що наразі його відомство не бачить ознак неминучої атаки. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевйов також закликав не поширювати паніку в соціальних мережах.
Водночас європейські спецслужби вважають, що диверсійна активність Росії може посилитися. Її цілями, за оцінкою співрозмовників The Guardian, можуть бути інфраструктура, пов’язана з підтримкою України, оборонна промисловість та інші об’єкти, здатні впливати на роботу європейських держав.
У Кремлі раніше відкидали звинувачення у підготовці нападу на НАТО. Прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков заявляв, що повідомлення про можливий російський напад «не мають нічого спільного з реальністю» та не відповідають намірам Російської Федерації.
Європейські розвідки водночас наголошують, що масштаб майбутньої російської активності залишається невизначеним. За їхніми оцінками, Москва вже використовує диверсії, підпали, дрони та інші інструменти для тиску на європейські країни, а найближчими місяцями така активність може зрости.
