Росія може посилити атаки проти західних країн і вже найближчими місяцями вдатися до обмеженої військової операції проти однієї з держав НАТО, попередила військова розвідка Данії.
Таку оцінку Служба військової розвідки Данії (DDIS) оприлюднила в доповіді про загрози з боку Росії у четвер, 24 вересня. Розвідка оцінює ризик обмеженого нападу як низький, але такий, що зростає.
За повідомленням Reuters, данська розвідка очікує, що Москва частіше вдаватиметься до гібридних атак проти країн НАТО та інших західних держав. Наслідки таких операцій можуть бути серйознішими, ніж раніше.
У доповіді також ідеться про ризик обмеженого військового нападу на одну чи кілька країн НАТО, що межують із Росією, навіть якщо війна проти України триватиме.
Яким може бути обмежений напад РосіїУ доповіді розрізняють обмежений напад і повномасштабне вторгнення з метою окупації країни.
За словами директора DDIS Томаса Аренкіля, один із можливих сценаріїв — поодинокі удари дронами або ракетами по об’єктах інфраструктури, які використовують для підтримки України.
Росія може спробувати видати такий удар за випадковість,
спричинену роботою українських засобів радіоелектронної боротьби, або провести операцію під чужим прапором із використанням дронів українського виробництва.
Інший сценарій — введення невеликої кількості військових, можливо, без розпізнавальних знаків, на прикордонну територію країни НАТО під приводом захисту етнічних росіян.
«Мета — не захопити країну, а розколоти НАТО», — сказав Аренкіль.
Такою операцією Москва могла б перевірити, чи готові союзники відповісти спільно та чи застосують вони статтю 5 Північноатлантичного договору в разі нападу, обставини якого залишають простір для сумнівів.
Стаття 5 передбачає, що збройний напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте нещодавно заявив, що НАТО свідомо не визначає точної межі для застосування цієї статті, аби противники не могли розрахувати, як далеко їм дозволено зайти.
За оцінкою данської розвідки, Москва може наважитися випробувати НАТО, якщо вирішить, що його члени політично роз’єднані, а США не можуть або не хочуть захищати європейських союзників.
Погрози Росії посилюють занепокоєння в БалтіїПопередження данської розвідки пролунало на тлі дедалі агресивніших заяв Москви на адресу балтійських країн НАТО.
На початку вересня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що подальше військове й політичне загострення в Балтійському регіоні спричинить «рішучу й руйнівну» відповідь Москви.
«Відповідь Росії ініціаторам нерозважливих антиросійських авантюр буде рішучою й руйнівною», — сказала Захарова, за повідомленням російського державного агентства «РИА Новости».
У п’ятницю, 25 вересня, «РИА Новости» опублікувало колонку прокремлівського оглядача Александра Носовича під назвою «На Росію чекає ще одна спеціальна військова операція. Вона буде дуже короткою».
Стаття з’явилася після того, як парламент Литви запропонував скасувати конституційну заборону на розміщення ядерної зброї в країні.
Носович порівняв можливий конфлікт у країнах Балтії з російським вторгненням в Україну й заявив, що Москві не знадобляться наземні війська. «Лише ракети з відповідною бойовою частиною», — написав він, додавши, що результат буде «не просто швидким, а блискавичним».
Згодом «РИА Новости» видалило колонку без пояснень, повідомило незалежне російське видання ASTRA.
Колонка відображала погляди прокремлівського оглядача,
а не офіційну політику російської влади. Водночас її поява на сайті державного агентства збіглася в часі з висновком данської розвідки: Москва використовує погрози й атаки, причетність до яких може заперечувати, щоб залякати членів НАТО та поглибити розбіжності між ними.
Європейські розвідки також уже кілька місяців попереджають про ризик обмеженої ескалації з боку Росії в країнах Балтії.
Данія очікує посилення диверсій і кібератакБлижчою загрозою данська розвідка вважає гібридні операції, які не переростають у відкриту війну.
Серед них можуть бути диверсії, руйнівні кібератаки на критичну інфраструктуру, дезінформація, приховане вербування людей та напади на компанії або транспортні маршрути, задіяні в підтримці України, — з можливістю заперечувати причетність Росії.
Служба внутрішньої безпеки Данії раніше повідомляла, що російські спецслужби намагаються вербувати данцівчерез соцмережі та ігрові платформи. За повідомленнями, потенційних виконавців просили фотографувати оборонні підприємства й важливі об’єкти інфраструктури, які згодом могли стати цілями диверсій.
У четвер Агентство стійкості Данії також підвищило рівень оцінки загрози руйнівних кібератак, заявивши, що Росія, ймовірно, спробує атакувати данські системи.
Москва неодноразово заперечувала причетність до диверсій і гібридних атак у країнах НАТО. Посольство Росії в Копенгагені назвало нову оцінку данської розвідки безпідставною та звинуватило Данію й інші західні держави в посиленні напруженості через Україну.
Нещодавні інциденти посилили занепокоєнняДанська розвідка оприлюднила доповідь після низки інцидентів, які європейські уряди пов’язують із гібридними атаками Росії.
14 вересня російський військовий корабель випустив дві сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера, який фотографував судно в міжнародних водах. За словами данських посадовців, одна з ракет пролетіла поблизу гелікоптера.
Пізніше Росія нагородила командира корабля. Данія засудила інцидент і викликала російського посла.
Німеччина також поклала на Москву відповідальність за спробу атаки дроном із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле — великий логістичний вузол, яким користуються літаки, пов’язані з Україною та НАТО.
Данська розвідка вважає повномасштабне вторгнення Росії до країни НАТО вкрай малоймовірним, хоча повністю виключити його вже не може.
Тим часом НАТО почало розширювати обмін розвідувальною інформацією про ймовірні російські диверсії. Так члени Альянсу прагнуть швидше виявляти атаки й узгоджувати відповідь, перш ніж Москва скористається розбіжностями між ними.
