Президент Росії Володимир Путін фактично відкинув пропозиції про взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах Росії та України. Також він не підтримав ідею припинити удари по суднах у Чорному морі в обмін на зупинку атак на російські НПЗ. Під час виступу на клубі «Валдай» Путін назвав таку пропозицію нелогічною, а на пряме запитання, чи означає це відповідь «ні», сказав: «Так, ні».
Володимир Путін 1 жовтня фактично відмовився від запропонованих варіантів часткового перемир’я між Росією та Україною. Йдеться про дві окремі ініціативи — припинення ударів по енергетиці та відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі. Про це російський президент говорив під час пленарної сесії міжнародного дискусійного клубу «Валдай». Його запитали про пропозицію, за якою Україна могла б припинити удари по російських нафтопереробних заводах, а Росія — атаки по українських суднах і енергетичних об’єктах.
Путін заявив, що не бачить сенсу в такій домовленості. Він пояснив свою позицію тим, що навіть після припинення ударів по російських НПЗ російські нафтопродукти нібито не зможуть нормально потрапити на світовий ринок через західні санкції.
«Нам говорят, [что] они прекратят наносить удары по вашим НПЗ, а вы прекратим удары по их кораблям, пусть они гражданские грузы, сельхозпродукцию вывозят. А как же наши другие гражданские грузы, такие как нефть, нефтепродукты? Вот они прекратят удары и поэтому станет больше дизельки и которая так нужна, скажем, в Соединенных Штатах. У нас станет больше. Нам и так хватает дизельки, но на мировые рынки она не попадет потому что действуют запреты, санкции в отношении наших нефти нефтипродуктов... А мы в ответ на это должны будем прекратить удары по чувствительным для них объектам в экономическом смысле. Ну согласитесь, выглядит нелепо просто», — сказав Путін на пленарній сесії клубу «Валдай».
Таким чином, російський президент пов’язав питання припинення ударів із санкціями проти російської нафти та нафтопродуктів. За його словами, Росія не отримала б можливості повноцінно продавати свою продукцію на світових ринках навіть у разі припинення українських ударів по НПЗ.
Після цього журналіст Володимир Лук'янов уточнив, чи означає позиція Путіна, що на пропозицію про такі обмеження ударів Росія зараз відповідає «ні».
«То есть на то, что звучит сейчас из утюгов, как вы сказали, ответ сейчас "нет"?», — запитав Лук'янов. Путін відповів коротко: «Да, нет». Саме ця відповідь фактично підтвердила, що Москва наразі не погоджується на запропонований формат взаємного обмеження ударів. Водночас Путін заявив, що питання можна обговорювати, якщо воно буде побудоване на взаємних інтересах.
Що передбачала пропозиція про енергетичне перемир’яІдея взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалася протягом вересня. 22 вересня після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ та інших енергетичних об’єктах, якщо Росія також зупинить атаки на українську енергетику. «Мы говорили о том, как закончить войну: мы готовы к этому. Я не уверен, что Россия готова к этому. Мы говорили об энергетическом перемирии. Мы готовы к нему. Конечно, мы готовы прекратить удары по их НПЗ и по энергетической системе, если они не будут наносить удары по нашей», — сказав Зеленський.
Український президент уточнив,
що йдеться саме про взаємну домовленість. За його словами, США мали передати цю пропозицію російській стороні. Водночас Зеленський наголошував, що США не просили Україну в односторонньому порядку припинити удари по російських енергетичних об’єктах. Йшлося саме про двостороннє перемир’я, яке мала б виконувати і Росія.
Що відбувається із судноплавством у Чорному моріДруга пропозиція стосувалася безпеки судноплавства та експорту через Чорне море. Йшлося про можливість припинити атаки на цивільні судна та створити умови для стабільнішого перевезення української аграрної продукції. До кінця вересня домовитися про таке перемир’я не вдалося. Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький 28 вересня заявив Bloomberg, що Росія відхилила всі пропозиції, які надходили від партнерів України. За його словами, позитивних сигналів щодо швидкого припинення вогню в Чорному морі не було. «К сожалению, сложно представить какие-либо позитивные решения по этому вопросу в ближайшие месяцы», — сказав Висоцький.
За словами міністра, Україна не мала прямого контакту з Росією щодо цього питання.
Київ отримував інформацію про позицію Москви через держави, які брали участь у спробах домовитися. Висоцький також зазначав, що партнери вже випробували різні варіанти переговорів, але жоден із них не дав результату. Тому Україна не очікувала швидкого відновлення домовленостей щодо безпечного судноплавства та експорту зерна через Чорне море.
Що говорив Путін ранішеЩе 25 вересня Путін говорив про пропозиції, які, за його словами, надходили від України. Тоді він згадував припинення ударів по російських НПЗ, взаємне припинення повітряних атак та припинення російських дій, які блокують українське узбережжя Чорного моря. Однак прямої відповіді на ці пропозиції він тоді не дав. 1 жовтня під час виступу на «Валдаї» його позиція стала чіткішою.
Путін також заявив, що українські удари по російських НПЗ завдали шкоди російській економіці. За його оцінкою, втрати становили близько 1% ВВП Росії. Це його власна оцінка, яку незалежно підтвердити з наведених даних неможливо. Таким чином, станом на 1 жовтня Росія не погодилася на запропонований формат взаємного припинення ударів по енергетиці та суднах. Путін прямо відповів «да, нет» на запитання, чи означає його позиція відмову від таких пропозицій.
Президент Росії Володимир Путін не зміг назвати конкретну причину, через яку Москва передала російські активи швейцарської Nestlé під тимчасове управління. На запитання швейцарського журналіста він сказав, що Росія нібито «нікого не карає», а лише відповідає на дії інших країн. Водночас раніше Кремль пояснював рішення щодо Nestlé приналежністю компанії до так званої «недружньої країни».
